12.9.Єдиний податок з суб'єктів малого підприємництва

Єдиний податок запроваджено для суб’єктів малого підприємництва як фі­зичних так і юридичних осіб, що обирають спрощену систему- оподаткування, обліку і звітності. На спрощену систему оподаткування, обліку та звітності ма­ють право перейти такі суб’єкти малого підприємництва:

• фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність та в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб а також обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень;

• юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації при дукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує одного мільйона гривень.

Ставка єдиного, податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичнії осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

• 6 відсотків виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі сплати платником єдиного податку також і податку на додану вартість;

• 10 відсотків виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у ра­зі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності звільняє від обов’язку нарахування і сплати більшості податків, зборів та обов’язкових платежів.

12.10.Ресурсні платежі

До складу платежів за ресурси в Україні відносять збір за спеціальне вико­ристання лісових ресурсів (лісовий дохід), збір за спеціальне використання вод­них ресурсів (плата за воду), плату за користування надрами (за видобування ко­рисних копалин), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (рис. 12.2.).

Лісовий дохід справляється до бюджету за такі види спеціального викорис­тання лісових ресурсів:

• заготівля деревини;

• заготівля живиці;

• заготівля другорядних лісових матеріалів;

Рис. 12.2. Ресурсні платежі в Україні

Основною формою лісового доходу є плата за заготівлю деревини

Платниками збору є юридичні й фізичні особи, які заготовляють деревину.

Об’єктом плати є обсяг заготовленої щільної деревини в м³.

Ставки встановлені у вигляді такси плати в грошовому виразі з 1 м³.

Відпуск деревини проводиться на підставі лісорубного квитка чи ордера (на разовий відпуск), у якому подається розрахунок плати. Лісозаготівельні організації сплачують нараховану суму платежу 8 разів на рік. Колективні та приватні підприємства а також громадяни сплачують плату при отриманні лісорубного ордера.

Плата за заготівлю живиці обчислюється аналогічно за встановленими ста­нками.

Плата за другорядні лісові користування включає плату за заготівлю пнів, кори, деревної зелені тощо. Плата за побічні лісові користування сплачується мри випасанні худоби, розміщенні пасік, заготівлі сіна та ін.

Плата за воду встановлена за:

• забір і використання водних ресурсів суб’єктами підприємницької діяль­ності;

• за користування водами для потреб гідроенергетики;

• за використання водних артерій водним транспортом.

Основною формою плати за воду є плата за забір і використання води.

Для користувачів водними ресурсами встановлюються ліміти на поставку води. В межах ліміту плата вноситься за встановленими тарифами за 1 м³, а за понадлімітний обсяг використаної води - у п'ятикратному розмірі від встановлених законом тарифів.

За користування водами для потреб гідроенергетики тарифи встановлюються за 100м³ без лімітування водокористування.

Для водного транспорту за користування водними ресурсами тарифи встановлено за одну тонно-добу (перевезення вантажними суднами 1 тонни вантажу на протязі 1 доби) чи одне місце-добу (перевезення пасажирськими суднами одного пасажирського місця за одну добу).

Плата за воду сплачується щоквартально (підприємства водного транспорту сплачують цей платіж починаючи з першого півріччя).

Плата за користування надрами сплачується при видобуванні корисних ко­палин.

Платниками є видобувачі корисних копалин (нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля, залізної руди, кухонної, кам’яної солі та ін,).

Об’єктом оподаткування - є обсяг погашених в надрах запасів, який вклю­чає обсяг видобутих корисних копалин та обсяг їх фактичних втрат у надрах.

Ставки плати встановлені в гривнях з одиниці виміру обсягу добутої міне­ральної сировини (за 1т., їм³), а в окремих випадках у відсотках від вартості видобутих корисних копалин.

Податок з власників транспортних засобів. Платниками податку є фізичні та юридичні особи - власники транспортних засобів. Податок нараховується і сила­чується до бюджету за встановленими ставками в залежності від об’єму цилінд­рів двигуна (за 100 см.³), потужності двигуна (за 1 кВт.) та довжини човнів і су­ден (за 100 см. довжини)

Податок сплачується фізичними особами щорічно перед техоглядом або продажем транспортного засобу, юридичними особами щоквартально рівними частками. Розрахунок суми податку подається до ДПІ раз на рік.