Навчальні цілі:

Знати:

1.Властивості сульфатної та нітратної кислот.

2.Механізм зв'язку йонів металів з білковими речовинами в організмі.Шляхи виведення «металоотрут” з організму. Дробний метод аналізу.

3.Органічні реактиви та їх використання в аналізі катіонів.

4.Комплексні та внутрішньокомплексні сполуки .

Вміти:

1Ізолювати метали з біологічного об’єкту методом мінералізації та провести денітрацію мінералізату.

2.Якісно та кількісно визначити Вa та Pb.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Вивчити методику руйнування біологічного об'єкту сульфатною та нітратною кислотами, денітрацію мінералізату.

Написати хімізм реакцій якісного та кількісного визначення Плюмбуму та Барію.

Контрольні питання:

1.Положення в періодичній системі, яку ступінь оксидації можуть проявляти «металоотрути»?

2.Перерахувати, які з «металоотрут» знаходяться в організмі людини у вигляді мікроелементів та при яких умовах вони діють як токсичні речовини.

3.Які сполуки утворюють «металоотрути» з білками, пептидами та амінокислотами в організмі? Типи зв'язків, які проявляють елементи в цих сполуках. Чим викликана необхідність руйнування біологічного матеріалу при дослідженні його на присутність «металоотрут»?

4.У яких випадках проводять спалення та сплавлення об'єктів біологічного походження при дослідженні їх на присутність «металоотрут»?

5.Які оксидники використовуються для мінералізації біологічного матеріалу?

6.Привести коротку характеристику методів руйнування біологічного матеріалу сумішшю сульфатної та нітратної кислот; сумішшю нітратної, сульфатної та хлорної кислот. Роль кожної кислоти в процесі мінералізації. Привести хімізм реакцій.

7.В яких випадках для мінералізації можна використовувати диоксид гідрогену?

8.Що таке денітрація та як вона проводиться? Методи денітрації, хімізм реакцій.

9.Як визначити повноту вилучення оксидника? Привести хімізм реакцій.

10.З якою метою проводиться «холостий дослід» при руйнуванні біологічного матеріалу кислотами-оксидниками?

11.Чим відрізняється дробний метод аналізу від систематичного ходу аналізу «металоотрут»?

12.В чому є суть маскування катіонів металів, заважаючих відкриттю досліджуємих йонів? Показати на прикладі реакцій.

13.Будова молекули дитизону та діетилдитіокарбомату та їх використання в хіміко-токсикологічному аналізі.

14.Загальні хімічні властивості Плюмбуму та Барію в залежності від положення в періодичній системі.

15.Розділення сульфатів плюмбуму та барію, які знаходяться в мінералізаті. Розчинення сульфату плюмбуму в ацетаті амонію та в розчинах їдких лугів.

16.Дослідження мінералізату на присутність катіонів плюмбуму та барію.

17.Кількісне визначення плюмбуму та барію.

18.Використання, токсичність сполук плюмбуму та барію, їх токсикологічне значення.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент отримує наважку печінки трупа людини, яка померла в результаті отруєння «металоотрутою”.

Проводить руйнування біологічного матеріалу сульфатною та нітратною кислотами.

Проводить денітрацію формальдегідом, повноту її проведення перевіряє дифеніламіном.

Результати досліджень та хімізм реакцій, які проходять під час мінералізації, необхідно оформити в робочому журналі.

Розділяє сульфати плюмбуму та барію за допомогою ацетату амонію.

На катіон плюмбуму виконують реакції:

з дитизоном;

йодидом калію;

сульфатною кислотою;

дихроматом калію;

хлоридною кислотою;

карбонатом натрію;

тіосульфатом натрію.

Реакції відновлення сульфату барію оксидом карбону і розчинення сульфіду барію в хлоридній кислоті. На катіон барію виконують якісні реакції:

з дихроматом калію;

оксалатом амонію;

гідрофосфатом натрію;

родизонатом натрію;

сульфатною кислотою.