Самостійна робота на занятті:

Проведіть дослідження “кислої” та “лужної” хлороформної витяжки на присутність речовин кислого, нейтрального, слабо-лужного та лужного характеру.

Дайте оцінку одержаним результатам.

Результати досліджень оформіть протоколом з вказівками ходу виконання аналізу, кількості витяжки та реактивів, які взяті для аналізу; спостережень та висновків.

Оформляяють акт хіміко-токсикологічного аналізу.

Письмово відповідають на питання контрольної роботи за темою «Лікарські отрути».

Перелік питань до конторольної роботи за темою : „Лікарські отрути.”:

1. Структурні формули, фізичні та хімічні властивості речовин лужного та кислого характеру.

• Похідні барбітурової кислоти

• барбітал,

• фенобарбітал,

• бутобарбітал,

• барбаміл,

• етамінал-натрію.

• Алкалоїди

• Похідні піридину та піперидину (пахікарпін, нікотин, анабазин)

• Похідні тропану (атропін, скополамін, кокаїн)

• Похідні хіноліну (хінін)

• Похідні фенантренізохіноліну (морфін, кодеїн, діонін, героїн)

• Похідні індолу (стрихнін, бруцин)

• Похідні пурину (кофеїн, теобромін, теофілін)

• Синтетичні речовини основного характеру

• Похідні піразолону (амідопірин, антипірин, анальгін)

• Похідні фенотіазину (аміназин, дипразин, левомепромазин, тіоридазин)

• Похідні 1,4-бенздіазепіну (хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам)

• Похідні п-амінобензойної кислоти (новокаїн, новокаїнамід)

• Похідні піперидину (промедол)

2. Вибір об’єктів хіміко-токсикологічного дослідження.

3. Сучасні загальні і часткові методи ізолювання, їх характеристика і порівняльна оцінка.

4. Фактори, що визначають ефективність екстракції досліджуваних сполук на різних етапах ізолювання (характер і підготовка об’єкта, природа розчинника, рН розчину, ступінь іонізації, природа кислоти і електроліту, способи осадження білків та ін.)

5. Значення рН середовища на різних етапах ізолювання речовин кислого та основного характеру.

6. Способи концентрування сполук, що аналізуються з водних витяжок (екстракція органічними розчиниками, адсорбція, випарювання та ін.)

7. Методи очистки токсичних речовин. Хроматографічні методи і їх вибір.

8. Методи виявлення і визначення. Принципова схема ідентифікації і кількісного визначення речовин, що ізольовані підкисленим спиртом або підкисленою водою.

• Методи визначення

• Хімічні методи визначення (кольорові, осадові, мікрокристалічні реакції)

• Фізико-хімічні методи визначення (хроматографія в тонкому шарі сорбенту, поєднання ТШХ з хімічними і фізико-хімічними методами аналізу, ГРХ, абсорбційна спектроскопія, хромато-масс-спектроскопія), їх оцінка;

• Фармакологічні випробування, їх роль у виявленні деяких алкалоїдів.

• Методи кількісного визначення

• Диференціальна спектрофотометрія (на прикладі похідних барбітурової кислоти), її переваги.

• Фотометричний та екстракційно-фотометричний методи аналізу (азотовмісні основи), їх чутливість та специфічність.

• Значення даних про кількісний вміст речовини в органах трупа та біологічних рідинах при оцінці результатів дослідження.

9. Роль та значення медичних заходів при оцінці результатів судово-хімічної експертизи.

10. Питання всмоктування, розподілу, метаболізму та зберігання речовин даної групи в організмі та трупі.