Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodyczka toxykologija.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
502.78 Кб
Скачать

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент отримує дистилят, в якому, на основі реакцій, вивчених раніше, визначають невідому „летку отруту”.

Оформляють акт хіміко-токсикологічного дослідження.

Письмово відповідають на запитання контрольної роботи за темою „Леткі отрути”.

Питання для самоконтролю:

Дивитись в заняттях: 1-2.

Література:

Основна:

  1. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. К., "Вища школа", 1995, 423 с.

  2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982.

  3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Химия", 1975.

  4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острые отравления. М., "Медицина", 1989.

Додаткова:

1.Альберт А. Избирательная токсичность». М.: Мир, 1989, т. 1,2.

2.Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

3.Белова А.В. Руководство к практическим заняттям по токсикологической химии. М. "Медицина", 1976, 232с.

4.Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981, 424 с.

5.Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, - 280 с.

6.Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

7.Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

8.Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

9.Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

10.Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

11.Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

12.Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

13.Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

14.Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.

15.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: "Медицина", 1975, 376с.

Заняття № 4

Тема: Методи мінералізації біологічного матеріалу та вилучення окислювачів з мінералізату. Дослідження мінералізату на присутність плюмбуму та барію.

Мета: Вивчити способи мінералізації біологічного матеріалу різними окисниками. Навчитись проводити денітрацію мінералізату після руйнування біологічного матеріалу сумішшю сульфатної та нітратної кислот. Навчити студентів виконувати реакції виявлення катіонів плюмбуму та барію в осаді, отриманному після мінералізації біологічного матеріалу.

Актуальність: У хіміко-токсикологічному аналізі метод мінералізації широко застосовують при дослідженні біологічного матеріалу (органів трупів, біологічних рідин, рослин, харчових продуктів тощо) на наявність “металоотрут”. Ці речовини у вигляді солей, оксидів та інших сполук потрапляють в організм через травний канал, всмоктуються в кров і викликають отруєння. Токсичність „металоотрут” пояснюється зв’язуванням їх з відповідними функціональними групами білкових та інших життєво-важливих сполук в організмі. В результаті зв’язування катіонів металів білками та іншими речовинами порушуються нормальні функції відповідних клітин і тканин в організмі і настає отруєння. Одними із найважливіших “ металоотрут” є сполуки плюмбуму та барію.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]