Навчальні цілі:

Знати:

1.Хімічні та фізичні властивості спиртів, які мають токсикологічне значення.

2.Метаболізм та шляхи виведення спиртів з організму.

3.Газохроматогрофічний метод визначення спиртів.

Вміти:

1.Виділити спирти з біологічного матеріалу.

2.Визначити їх якісно та кількісно хімічними реакціями та хроматографічно.

3.Аналізувати одержані результати.

Завдання для самосійної позааудиторної роботи студентів:

Ознайомитися з методом газової хроматографії для якісного та кількісного визначення „летких” отрут.

Назвати переваги та недоліки методу газової хроматографії, дати оцінку чутливості та специфічності методу при хіміко-токсикологічних дослідженнях.

Контрольні питання:

1.На чому оснований метод газово-рідинної хроматографії?

2.Принципова схема газового хроматографа.

3.Роль детектора в газовому хроматографі.

4.Зазначте особливості аналізу методом газово-рідинної хроматографії: спиртів, ацетону, етиленглікогю, оцтової кислоти, галогенопохідних вуглеводнів.

5.Попереднє визначення спиртів безпосередньо в біологічному матеріалі.

6.Особливості ізолювання, якісне та кількісне визначення, токсикологічне значення, метаболізм метилового спирту.

7.Реакції якісного та кількісного визначення етилового спирту, токсикологічне значення, метаболізм.

8.Ізопентиловий спирт, його визначення, токсикологічне значення та метаболізм.

9.Етиленгліколь, особливості ізолювання, якісне та кількісне визначення, токсикологічне значення, метаболізм в організмі. Періоди інтоксикації.

Самостійна робота на занятті:

Для якісного визначення спиртів студенти виконують наступні реакції:

на метиловий спирт:

з саліциловою кислотою;

оксидація до формальдегіду з наступним його виявленням;

з фуксинсірчистою кислотою;

з хромотроповою кислотою;

з реактивом Фелінга;

з аміачним розчином нітрату аргентуму;

з метиловим фіолетовим;

з кодеїном та сульфатною кислотою;

з резорцином.

на етиловий спирт:

з оцтовою кислотою;

утворення етилбензоату;

утворення йодоформу;

оксидація до ацетальдегіду.

на ізопентиловий спирт:

утворення ізопентилацетату;

окислення до ізовалеріанової кислоти;

з пара диметиламінобензальдегідом;

з саліциловим альдегідом.

на етиленгліколь:

з сульфатом купруму;

оксидація до формальдегіду з наступним його визначенням.

Результати досліджень та хімізм реакцій студенти записують до робочого журналу.

Питання для самоконтолю знань:

1.Які особливості ізолювання спиртів, їх якісне та кількісне визначення хімічним та газо-хроматографічним методами? Метаболізм в організмі.

2.Які особливості ізолювання та визначення етиленгліколю? Метаболізм в організмі.

3.Напишіть хімізм якісних та кількісних реакцій.

Література:

Основна:

1. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. К., "Вища школа", 1995, 423 с.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982, 271с.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Химия", 1975.

4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острые отравления. М., "Медицина", 1989.

Додаткова:

1.Альберт А. Избирательная токсичность». М.: Мир, 1989, т. 1,2.

2.Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

3.Белова А.В. Руководство к практическим заняттям по токсикологической химии. М. "Медицина", 1976, 232с.

4.Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981, 424 с.

5.Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, - 280 с.

6.Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

7.Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

8.Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

9.Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

10.Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

11.Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

12.Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

13.Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

14.Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.

15.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: "Медицина", 1975, 376с.