Навчальні цілі:

Знати:

1. Фізичні та хімічні властивості саліцилової, барбітурової кислот та їх похідних

2. Фармакологічні властивості саліцилової, барбітурової кислот та їх похідних

3. Основи методу та техніку проведення хроматографічного аналізу в тонких шарах сорбенту (ТШХ).

Вміти:

1.Виконувати кольорові та мікрокристалічні реакції на саліцилову кислоту, барбітурати, кофеїн антипірин.

2.Провести ТШХ-„скринінг” речовин які потрапляють в кислий хлороформний екстракт.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Вивчити фізичні та хімічні властивості саліцилової кислоти, барбітуратів, кофеїну антипірину.

Ознайомитись з методами якісного та кількісного аналізу саліцилової кислоти, барбітуратів, кофеїну антипірину в екстрактах з біологічного матеріалу.

Токсикологічне значення цих речовин.

Контрольні питання:

1.Які «лікарські отрути» попадають в «кислу» хлороформну витяжку?

2.Назвіть методи визначення «лікарських отрут», які використовують при хіміко-токсикологічних дослідженнях.

3.Сформулюйте принципи і дайте порівняльну оцінку специфічності і чутливості таким методам:

• Хімічному

• Спектральному в УФ-області

• ТШХ

• ВЕРХ

• ГРХ

• Флюоресцентному

• Мас-спектрометрії

• Електрофорезу на папері

• Імуноферментному

4.Поясніть поняття «скринінг» і особливості ТШХ-«скринінгу» при проведенні ненаправлених хіміко-токсикологічних досліджень.

5.Дайте оцінку результатам ТШХ-«скринінгу». Покажіть, які системи і проявники використовують при ТШХ-«скринінгу» речовин кислого і слаболужного характеру.

6.Поясніть поведінку барбітуратів в УФ-області спектру залежно від рН-середовища.

7.Назвіть загальну, кольорову чутливу реакцію на барбітурати, запишіть її хімізм.

8.Назвіть реактиви, які дають кристалічні осади з барбітуратами

9.Дайте оцінку чутливості і специфічності мікрокристалоскопічних досліджень.

10.Зазначте основні закономірності поведінки барбітуратів в організ­мі: розподіл, накопичення, метаболізм, шляхи виведення.

11.Охарактеризуйте зберігання барбітуратів в організмі і трупі. На­ведіть смертельні дози барбітуратів.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують хлороформні розчини саліцилової кислоти, барбітуратів, кофеїну, антипірину та виконують хімічні реакції вказані в робочому журналі.

Питання для самоконтролю знань:

1.Яка реакція є характерної для похідних ксантину?

2.З яким реактивом саліцилова кислота дає різні забарвлення, від чого це залежить?

3.Яка реакція є загальною, кольоровою, чутливою на барбітурати?

4.Якою реакцією можна відрізнити кофеїн від теоброміну?

5.Які реактиви дають з барбітуратами кристалічні осади ?

Література:

Основна:

1. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. К., "Вища школа", 1995, 423 с.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Химия", 1975.

4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острые отравления. М., "Медицина", 1989.

Додаткова:

1.Альберт А. Избирательная токсичность». М.: Мир, 1989, т. 1,2.

2.Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

3.Белова А.В. Руководство к практическим заняттям по токсикологической химии. М. "Медицина", 1976, 232с.

4.Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981, 424 с.

5.Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, - 280 с.

6.Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

7.Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

8.Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

9.Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

10.Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

11.Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

12.Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

13.Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

14.Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.

15.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: "Медицина", 1975, 376с.