Самостійна робота на занятті

Студенти проводять визначення чутливості кольорових тестів та мікрокристалоскопічних реакцій на лікарські препарати і встановлюютьт специфічність хімічних реакцій виявлення азотовмісних лікарських препаратів (кольорових та мікрокристалоскопічних).

Питання для самоконтролю знань:

Захист протоколів студентами за такими питаннями та ситуаційними задачами:

1. Якими параметрами слід користуватися при виборі методів ідентифікації отрут в біологічних рідинах?

2. На які методи поділяються хімічні методи ідентифікації отрут при хіміко-токсикологічних дослідженнях?

3. Що таке відкриваємий мінімум або границя виявлення? В яких одиницях виміру вона виражається?

4. Що таке граничне розведення?

5. Специфічність реакцій. Назвіть умови, які підвищують специфічність реакцій.

6. Що таке “сліпий” дослід? В яких умовах він проводиться?

7. Що таке псевдо-позитивний результат реакції? Для уникнення цього факту що треба зробити?

8. Що таке псевдо-негативний результат реакції? Яка причина привела до такого результату?

Ситуаційні задачі.

1. Показники граничного розведення для мікрокристалоскопічних реакцій атропіну з реактивами:

   • Вагнера – 1:30000;

   • Драгендорфа – 1:10000;

   • Майєра – 1:2000;

   • Пікриновою кислотою – 1:200.

Розрахувати границю виявлення атропіну при проведенні реакцій і обгрунтувати вибір реакції для експрес-аналізу гострих отруєнь атропіном.

2. Показники границі виявлення фенігідину кольоровими та мікрокристалоскопічними реакціями з реактивами:

• Маркі – 15 мкг в 1 мл екстракту;

• Марме – 40 мкг/мл;

• Драгендорфа – 2 мкг/мл;

• Фреде – 20 мкг/мл;

Розрахувати граничне розведення і обгрунтувати вибір реакції для експрес-аналізу гострих отруєнь фенігідином.

3. При експрес – аналізі сечі хворого з׳явилося рожеве забарвлення при дії 5% розчину хлориду заліза (ІІІ). Наявність якої отрути можна припустити. Доведіть це за допомогою хімічних і фізико-хімічних методів.

4.Хворий втратив свідомість в результаті передозування аспірину. Проведіть експрес-аналіз сечі хворого хімічними методами.

5. При неправильному зберіганні лікарських форм дитина отруїлась дипразином. Проведіть експрес-аналіз сечі дитини хімічними методами

Література

Основна:

1. Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. К., "Вища школа", 1989.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Химия", 1975.

4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острые отравления. М., "Медицина", 1989.

Додаткова:

1. Альберт А. Избирательная токсичность». М.: Мир, 1989, т. 1,2.

2. Байерман К. Определение следовнх количеств органических ве-ществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

3. Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981.

4. Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, 280 с,

5. Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

6. Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

7. Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

8. Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

9. Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

10. Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

11. Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

12. Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

13. Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.