Навчальні цілі:

Знати:

1.Фізичні та хімічні властивості меркурію та його сполук.

2.Методи якісного та кількісного визначення сполук меркурію.

3.Фотометричні методи аналізу (вибір світлофільтру, кювети, побудову калібрувального графіка).

4.Об’ємні методи кількісного визначення.

Вміти:

1.Проводити деструкцію біологічного матеріалу.

2.Проводити якісне та кількісне визначення катіонів меркурію.

3.Аналізувати одержані результати.

4.Виконувати кількісне визначення “металоотрут” в мінералізатах за допомогою фотоелектроколориметрії та об’ємними методами.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Вивчити неорганічні сполуки меркурію, їх хіміко-токсикологічне значення.

Вивчити деструкцію біологічного матеріалу, як метод ізолювання сполук меркурію.

Засвоїти якісний та кількісний аналіз деструктату на Hg.

Засвоїти методи кількісного визначення “металоотрут”:

аргентометричний;

гравіметричний;

комплексонометричний;

колориметричний;

фотоелектроколориметричний;

атомно-абсорбційний.

Дати порівняльну характеристику цим методам.

Контрольні питання:

1.Електронна конфігурація та ступені оксидації меркурію.

2.Деструкція біоматеріалу з метою звільнення йонів меркурію.

3.Реакція утворення сульфіду меркурію та його розчинення у суміші сульфатної та нітратної кислот.

4.Реакції отримання тетрайодатомеркуріату (II) калію (реакція Полєжаєва-Рубцова) та його взаємодія з йодидом купруму (I) та хлоридом амонію у лужному середовищі.

5.Взаємодія дихлориду меркурію з дихлоридом стануму, купруму.

6.Кількісне визначення меркурію в мінералізаті.

7.Дайте характеристику методам кількісного визначення “металоотрут” в мінералізаті:

аргентометричний;

гравіметричний;

комплексонометричний;

колориметричний;

фотоелектроколориметричний;

атомно-абсорбційний.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент проводить реакції:

катіону меркурію

з дитизоном;

утворення сульфіду меркурію;

взаємодія катіону меркурію з йодидом купруму.

Проводить фотоелектроколориметричне визначення плюмбуму, колориметричне по Зангер-Блеку арсену, інших металів комплексонометрично.

Питання для самоконтролю:

1.Для чого проводиться деструкція біологічного матеріалу, а не мінералізація

2.Яка реакція використовується для ФЕК для визначення меркурію, а яка для візуального колориметрмчного визначення?

3.З якою метою проводиться кількісне визначення «металоотрут» в мінералізаті?

Література:

Основна:

1. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. К., "Вища школа", 1995, 423 с.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Химия", 1975.

4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острые отравления. М., "Медицина", 1989.

Додаткова:

1.Альберт А. Избирательная токсичность». М.: Мир, 1989, т. 1,2.

2.Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

3.Белова А.В. Руководство к практическим заняттям по токсикологической химии. М. "Медицина", 1976, 232с.

4.Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981, 424 с.

5.Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, - 280 с.

6.Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

7.Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

8.Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

9.Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

10.Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

11.Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

12.Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

13.Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

14.Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.

15.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: "Медицина", 1975, 376с.