Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodyczka toxykologija.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
502.78 Кб
Скачать

Заняття №16

Тема: Кількісне визначення “лікарських отрут” в екстрактах з органів трупа. Підсумковий тестовий контроль по групі «Леткі отрути» та «Металоотрути».

Мета: Оволодіти фотометричним, спектрофотометричним (УФ-ділянка) методами кількісного визначення лікарських сполук в екстрактах з біологічного матеріалу.

Актуальність: Для оцінки характеру отруєння (смертельне, несмертельне, гостре, хронічне), для визначення швидкості виведення отрут з організму та вирішення інших питань необхідно після виявлення отрути виконати кількісне визначення її в екстракті.

Навчальні цілі:

Знати:

  1. методи виділення лікарських засобів з водних розчинів

  2. принципи методу фотометричного та спектрофотометричного визначення лікарських засобів.

Вміти:

    1. виділити лікарські засоби з біологічної рідини

    2. вибрати метод кількісного визначення “отрути”

    3. побудувати калібрувальний графік

    4. визначити питомий коефіцієнт поглинання конкретної речовини провести кількісне визначення вмісту лікарської речовини в пробі

    5. дати хіміко-токсикологічну оцінку результатам дослідження

Завдання для самостійної позаудиторної роботи студентів

Вивчити методи кількісного визначення “лікарських отрут”:

фотометричний

екстракційно-фотометричний

спектрофотометричний в УФ-ділянці

денситометричний та планіметричний

хроматографічний (ГРХ, ВЕРХ, ТШХ)

Контрольні питання:

  1. Назвіть методи кількісного визначення, які використовуються для аналізу отрут в екстрактах з органів трупу.

  2. Сформулюйте принципи методів кількісного визначення:

    • фотометричного та екстракційно-фотометричного;

    • спектрофотометричного в УФ- області;

    • денсито- і планіметричного;

    • флюоресцентного;

    • газової хроматографії.

  1. Дайте порівняльну оцінку методам кількісного визначення отрут в екстрактах з органів трупа.

  2. Чому обов'язково при хіміко-токсикологічних дослідженнях проведення кількісного аналізу «лікарських отрут» у витяжках з органів трупа і біологічних рідин?

  3. Які реакції лежать в основі фотометричного визначення: аміназину, морфіну, кодеїну, атропіну, анальгіну?

  4. Чим екстракційно-фотометричний метод відрізняється від фотометричного? Наведіть приклад визначення отрут екстракційно-фотометричним методом.

  5. Зазначте переваги методу кількісного визначення барбітуратів за допомогою диференційної спектрометрії в УФ-області перед прямою спектрофотометрією.

  6. Для яких речовин можна використовувати флюоресцентний методі кількісного визначення? Наведіть приклад визначення отрути вказаним методом.

  7. Яка перевага планіметричного методу кількісного аналізу перед денсітометричним, спектрофотометричним в УФ-області?

  8. Чому недоцільно використовувати метод кількісного визначення «лікарських отрут» за допомогою ГРХ - методу?

Самостійна робота на занятті:

Студенти проводять кількісне визначення аміназину, одного з барбітуратів та кофеїну в сечі по методикам, наведеним в робочому журналі.

Дайте хіміко-токсикологічну оцінку результатам, результати дослідів оформити в робочому журналі, зробіть висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть методи кількісного аналізу, що використовуються при хіміко-токсикологічних дослідженнях. Які з них найчастіше використовуються на практиці.

2. Як впивають домішкі що виділені з біологічного об’єкту на результати кількісного виділення “отрут”?

3. Які швидкі і ефективні методи очистки екстрактів біологічних рідин використовуються при проведенні експрес аналізу гострих інтоксикацій?

4. Які кольорові реакції покладені в основу фотоколориметричного методу визначення барбітуратів, атропіну, похідних 1,4-бенздіазепіну, фенотіазіну, п-амінобензойної кислоти.

5. З якою метою проводиться кількісне визначення лікарських сполук у хіміко-токсикологічному дослідженні.

6. Метод прямої і диференціальної спектрометрії для визначення барбітуратів в екстрактах біологічних об’єктів. Переваги диференціальної спектрофотометрії.

7. Кількісне визначення аміназину у хіміко-токсикологічному аналізі.

8. Кількісне визначення кофеїну у хіміко-токсикологічному аналізі.

9. Перспективи використання методу ГРХ для аналізу алкалоїдів і синтетичних речовин основного характеру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]