Заняття 8.

Тема: Аналіз мінералізату на невідомі „металоотрути”. Написання акту хіміко-токсикологічного дослідження. Контрольна робота за темою „Металоотрути”.

Підсумковий тестовий контроль.

Мета: Виявити знання студентів з вивченої теми. Захист результатів аналізу мінералізатів на невідомі „металоотрути”. Засвоїти правила написання акту хіміко-токсикологічного дослідження.

Актуальність: Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації („металоотрути”) має дуже важливе токсикологічне значення. Тому завдання – навчити визначати „металоотрути” в об’єктах досліджень та правильно оформляти акт судово-хімічного дослідження.

Навчальні цілі:

Знати:

1.Загальні і частні методи мінералізації. Вибір методу мінералізації в залежності від характеру отрути.

2.Методи денітрації мінералізату.

3.Дробний метод аналізу „металоотрут”.

4.Якісне та кількісне визначення „металоотрут”.

Вміти:

1. Виділяти „металоотрути” з біологічного матеріалу.

2. Проводити якісне та кількісне визначення.

3. Аналізувати одержані результати.

4. Скласти акт судово-хімічної експертизи.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Опрацювати матеріали за темою: Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації („металоотрути”). Методи мінералізації біологічного матеріалу та денітрація мінералізату. Дробний метод аналізу „металоотрут” за О.М.Криловою

Питання до контрольної роботи за темою:

„Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації «металоотрути»: сполуки барію, плюмбуму, мангану, хрому, аргентуму, купруму, бісмуту, стибію, цинку, арсену, талію та кадмію.”

1. Знати відповіді на запитання лабораторних занять N 4, 5, 6.

2. Характеристика загальних і особливих методів мінералізації, які використовуються при аналізі біологічного матеріалу на «металоотрути». Вибір методу мінералізації залежно від характеру отрути.

3. Методи денітрації мінералізату.

4. Дробний метод аналізу «металоотрут», його теоретичне обгрунтування та схема за О.М. Криловою.

5. Характеристика реагентів, які використовуються у дробному методі аналізу для маскування йонів, виділення, виявлення та кількісного визначення «металоотрут».

6. Результати кількісного визначення «металоотрут» та їх значення для судово-хімічної оцінки результатів дослідження.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент отримує мінералізат, в якому, на основі реакцій, вивчених раніше, визначають невідомі «металоотрути».

Оформляють акт хіміко-токсикологічного аналізу.

Письмово відповідають на питання до контрольної роботи за темою „Металоотрути”.

Питання для самоконтролю знань:

1.Положення в періодичній системі, яку ступінь оксидації можуть проявляти «металоотрути»?

2.Перерахувати, які з «металоотрут» знаходяться в організмі людини у вигляді мікроелементів та при яких умовах вони діють як токсичні речовини.

3.Які сполуки утворюють «металоотрути» з білками, пептидами та амінокислотами в організмі? Типи зв'язків, які проявляють елементи в цих сполуках. Чим викликана необхідність руйнування біологічного матеріалу при дослідженні його на присутність «металоотрут»?

4.У яких випадках проводять спалення та сплавлення об'єктів біологічного походження при дослідженні їх на присутність «металоотрут»?