Заняття №11

Тема: „Методи ізолювання отрут екстракцією полярними розчинниками. Методи очищення і концентрування екстрактів.”

Мета: Навчити студентів виділяти отруйні речовини кислого, нейтрального та основного характеру з трупного матеріалу. Ознайомити з методами очищення та концентрування екстрактів.

Актуальність: До загальних методів ізолювання „лікарських отрут” належать такі:екстракція водою, підкисленою щавелевою кислотою, екстракція етанолом, підкисленим щавелевою кислотою, екстракція ацетоном або ацетонітрилом. Перші два методи широко впроваджені в практику хіміко-токсикологічного аналізу, ізолювання отрут ацетонітрилом використовується успішно за кордоном, екстракція ацетоном – перспективний метод ізолювання розроблений у 80-х роках В.А. Карташовим.

Навчальні цілі:

Знати:

1. Розчинність у воді і органічних розчинниках барбітуратів, саліцилової кислоти, лікарських речовин – похідних піразолону, фенотиазину, 1,4 –бенздиазепіну, п-амінобензойної кислоти, промедолу, алкалоїдів.

2. Закон розподілу речовин між двома рідинами, що не змішуються.

3. Поняття про рН середовища.

4. Фізикохімічні методи аналізу складних органічних речовин (гель хроматографія, хроматографія в тонких шарах сорбенту).

Вміти:

1.Володіти:

Методами виділення речовин кислого нейтрального та основного характеру з біологічного матеріалу.

Основними етапами ізолювання.

Методами очищення екстрактів з біологічного матеріалу.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Вивчити загальні та окремі методи ізолювання „лікарських отрут”

Вивчити етапи ізолювання отрут полярними розчинниками.

Дати хіміко-токсикологічну оцінку методів ізолювання.

Дати характеристику методам очищення і концентрування екстрактів.

Контрольні питання:

1.Які речовини відносяться до групи, що ізолюється з біологічного матеріалу екстракцією полярними розчинниками?

2.Назвіть основні причини і покажіть частоту отруєнь лікарськими речовинами.

3.Зазначте розчинність алкалоїдів і барбітуратів у воді та органічних розчинниках.

4.Які розчинники використовують для екстракції «лікарських отрут» з біологічного матеріалу? Який з розчинників є найбільш перспективним? Поясніть відповідь.

5.На які дві підгрупи діляться речовини, що ізолюються з біологічного матеріалу підкисленим етанолом чи підкисленою водою?

6.3 якою метою проводять підкислення біологічного матеріалу до рН 2-3 при екстракції отрут водою?

7.Речовини якого характеру (кислотного, нейтрального, лужного) попадають в «кислу» хлороформну витяжку? Поясніть відповідь.

8.Речовини якого характеру (кислотного, нейтрального, лужного) попадають в «лужну» хлороформну витяжку? Поясніть відповідь.

9.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом А.А. Васильєвої.

10.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом Стаса-Отто.

11.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом В.А. Карташова.

12.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом В.П. Крамаренка.

13Порівняйте загальні методи за повнотою ізолювання «лікарських отрут», можливості аналізу біологічного матеріалу на стадії гнилісних змін, економічності.

14.Які способи подрібнення наважок біологічного матеріалу рекомендують при хіміко-токсикологічному дослідженні на «лікарські отрути»?

15.З якою метою проводять очищення екстрактів, одержаних з біологічного матеріалу, при їх хіміко-токсикологічному аналізі на «лікарські отрути»?

16.Назвіть існуючі методи очищення екстрактів. Які з них найбільш часто використовують при хіміко-токсикологічному дослідженні «лікарських отрут»?

17.Сформулюйте принципи і дайте оцінку ефективності таким методам очищення:

Екстракційному

ТШХ

Гель-хроматографії

Возгонці

Дистиляції з водяною парою

Діалізу

Електрофорезу на папері

Поєднанню екстракційного з ТШХ.