Руткович Іван

• Іва́н Рутко́вич , визначний гал. іконописець кін. 17 — поч. 18 ст., працював переважно у Жовкві.

• З творчості Р. відомі збережені цілістю або частково іконостаси у дерев'яних церквах: у Волиці Деревлянській, у Волі Висоцькій, у ц. Різдва Христового у Жовкві (1697 — 99), на поч. ХІХ ст. перенесений до церкви Собору Пресвятої Богородиці у Скваряві Новій, нині у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Іконостаси Р. визначили тип зах.-укр. іконостасу кін. 17 та першої половини 18 ст. з додатковим рядом євангельських сцен, а жовківський іконостас був вершинним етапом розвитку укр. класичного іконостасу 17 ст.

• Окремі донаторські ікони P.: «Моління» (1682) у Троїцькій церкві в Потиличі, «Моління» (1683; тепер у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького), «Народження Марії» з Вижлова (1683)(ікона втрачена), Христос Вседержитель із с. Солова (1693; тепер в Музеї народної архітектури і побуту "Шевченківський Гай" у Львові) та ін. — виконані у традиційній манері. P., зберігаючи багатовікові укр.-візант. іконописні традиції — велику емоційну впливовість кольориту і музику лінійних ритмів, зумів обережно і з тактом використати нові зах.-евр. елементи, зачерпнуті переважно з голандської гравюри.

Йов Кондзелевич

• Народився у 1667 р. в м. Жовкві, а помер близько 1740 р.

• В молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано у 1636 р. луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським.

• Одним із найпершим твором митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння».

• У 1695 р. Кондзелевич виконує кіот для Загоровського монастиря із зображеннями «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана».

• В 1698—1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою богородчанського, згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння» та «Вознесіння», архангелів Михаїла та Гаврила на дияконських дверях, «Тайної вечері», «Розп'яття», «Христа і Никодима», «Христа з самаритянкою». Намісні образи Христа й Богородиці Кондзелевич підправляв.

• У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загоровського монастиря, де його пензлю, на думку Б. Возницького, належить дияконські двері, ікони «Різдво богородиці», «Введення Христа» та «Нерукотворний спас.»

• У 1737 р. майстер створив свою останню роботу «Розп'яття» для Луцького монастиря.

Семен Палій

С еме́н Палі́й (справжнє ім'я — Гурко Семен Пилипович); народився 1640-і рокі — помер між 24 січня і 13 травня 1710) — полковник білоцерківський (фастівський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської влади уПравобережній Україні в кінці XVII-го на початку XVIII століть.

• Народився у Борзні (тепер Чернігівська область) в козацькій родині.

• Вчився у Києво-Могилянській Колегії.

• У 1660-х роках перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями.

• На початку 1680-х років кілька полків на чолі з Семеном Палієм перейшли на малозаселену територію півдня Київщини. Опорним пунктом Семен Палій обрав місто Фастів.

• У 1683 загін козаків, очолюваний Палієм, брав участь у розгромі турків під Віднем.

• У1684—1685 роках при сприянні Палія були засновані Фастівський, Богуславський та віддалені Брацлавський і Корсунський полки.

• У 1680—1690-их роках вів спільно з лівобережними козаками боротьбу проти Туреччини та Кримського ханства. Основним завданням, яке ставив перед собою Семен Палій, стало визволення Правобережної України з-під польської влади і приєднання її до Гетьманщини.

• В кінці 1680-х рр. боротьба проти польської шляхти, яку очолював Палій та його сподвижники Самійло Самусь, 3ахар Іскра, Андрій Абазин велася на значній території. Козацькі війська, під керівництвом Семена Палія визволили Богуслав, Корсунь, Лисянку та інші міста.

• В 1699 польський сейм ухвалив ліквідувати козаччину, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом Семена Палія.

• 1702 – 1704 – очолював національно-визвольне повстання.

• Це повстання придушив Мазепа.

• У липні 1704 Палія було заарештовано

• Майже рік перебував у батуринській в'язниці.

• В 1705 за наказом Петра І він був засланий до Сибіру, в Тобольськ.

• Брав участь в Полтавській битві 1709

• Після відкритого виступу Івана Мазепи проти московської влади у1709 Палія було повернуто з заслання і призначенно полковником Білоцерківського полку.

• Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі.