Люблінська унія

Причини	Загроза з боку Московського царства. В сер. XVI ст. поч. війна Московського царства з Лівонією. Литва, що підтримувала Лівонію, була на межі катастрофи. Польська шляхта прагла розширення свої володінь. Використовуючи розбрат у таборі литовців, в бер. 1569 р. – Сигізмунд II Август видав універсал про приєднання Підляшшя й Волині до Польського королівства. За універсалом місцева шляхта зрівнювалася з польською. Наступний королівський універсал проголосив приєднання до Польщі ПН Київщини та Брацлавщини
Рік	1 липня 1569 – унія ВКЛ і Польщі. Утворення Речі Посполитої
Умови	Утворилася нова держава Річ Посполита. Голова держави – виборний король Спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами – від імені Речі Посполитої. Литовська, українська та польська шляхта зрівнювалася в правах і отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони. Єдина грошова одиниця. Литва зберігала: свої право і суд, адміністрацію, військо, скарб, офіційну руську мову
Наслідки	До Польщі відійшли Підляшшя, Волинь, Брацлавщина (СХ Поділля) й Київщина. Втрата Україною державності, яка, хоч і в обмеженому вигляді, зберігалася у ВКЛ

Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії

1. На території України створили 6 воєводств: Руське (Львів), Белзьке, Подільське (Кам’янець), Брацлавське, Волинське (Луцьк), Київське.

2. Воєводства очолювалися воєводами, яким належала вся місцева влада. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймах, стежили за діяльністю шляхетських земських судів. Воєводства поділялися на повіти або землі. Їх очолювали старости та каштеляни.

3. Зміни в законах – III Литовський статут ( 1588)

4. В Україні засновувалися єзуїтські школи та колегіцми. Вони сприяли поширенню освіти, але плата за освіту часто було зречення рідної мови та віри.

Реформаційний рух в Україні

• Реформація –християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи в 16 столітті, спрямований на повернення до біблейських першоджерел Християнства у їх суті, який набув форми релігійної боротьби проти Католицької церкви і папської влади. Він поклав початок протестантизму, який не набув широкого поширення в Україні.

• Головний здобуток Реформації – Пересопницьке Євангеліє 1556 – 1561 рр.

Братства

• Це національно-релігійні громадські об’єднання міщан при православних церквах. Найавторитетнішим було Львівське Успенське братство.

• 1586 р. – антіохійський патріарх Йоаким затвердив статут, який установлював за братством право зверхності над іншими братствами та контроль за духівництвом.

• Незабаром Львівське братство домоглося ставропігії.

• Діяльність:

1. Доброчинна діяльність

2. Забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята

3. Широка культурно-освітня діяльність: створювали школи, бібліотеки, друкарні. Їхнє завдання було навчати рідною мовою «наук християнських грецьких», щоби згодом діти не зрікалися батьківської віри

• Братчики виступали проти матеріального збагачення церкви, зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв’язання проблеми ставлення до тих священиків, котрі нехтували обов’язками.

• Намагалися очистити релігійне життя від пишної зовнішньої обрядовості, виступали за рішучу впорядкування церковних справ, хотіли мати церкву «дешевою» та загальнодоступною

Вплив Контрреформації

• Контрреформація - рух спрямований на оновлення католицької церкви, виник як реакція на поширення протестантизму. Запровадження власного шкільництва, розвиток книгодрукування, надання особливого значення проповіді.

• Справі контрреформації слугував орден єзуїтів. Єзуїти згуртували навколо католицької церкви великі інтелектуальні сили. Головними засобами переконання були педагогічна діяльність та дипломатія.

• 1571 – відкриття єзуїтської колегії в Ярославі, незабаром єзуїтські школи з’явилися у Львові, Кам’янці, Луцьку, Перемишля, острозі, Новгороді-Сіверському і в Києві, а в 1593 році було створено Замойську академію – навчальний заклад вищого типу.

• Єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму.

• Сприяли поширенню освіти в Україні, прилучали українців до досягнень європейської культури.

• АЛЕ платою за навчання часто була зречення батьківської віри, а відтак і національності.

21 лютого 1582 рік – календарна реформа в римо-католицькій церкві – запровадження григоріанського календаря.

Становище православної церкви

1453 р. – Константинополь був захоплений турками і втратив статус цента православ’я

1589 р. – самостійність проголосив Московський патріархат.