Структура громадських об’єднань

Громадські організації – добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об’єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення – соціальні, професійні, соціально-демографічні або об’єднані спільністю тих, чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні та інші добровільні товариства (творчі союзи, фонди, асоціації). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути.

Громадські органи – особливий вид громадських об’єднань, які створюються найчастіше при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів). Багато з них не мають фіксованого членства, статутних документів.

Політичні рухи – являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства.

Суспільні рухи – об’єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це – антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні.

Політичні рухи – різноманітні форми громадянської активності, спрямованої на досягнення певних суспільно-значимих цілей, через тиск на владні структури та мобілізацію масової підтримки на користь вироблених у рамках руху програм.

Види рухів

Політичні	Соціальні	“Нові соціальні рухи”
Народний рух України; Антифашистські; Проти расової та національної дискримінації; На захист прав і свобод людини.	проти безробіття; за підвищення життєвого рівня; за належну охорону здоров’я; за безкоштовну освіту	антивоєнний; екологічний; неофеміністичний

Типологія суспільно-політичних рухів за Е.Гідденсом:

1. трансформаційні (спрямовані на радикальні зміни у суспільстві);

2. реформаційні (пов’язані із певними перетвореннями лише деяких аспектів життєдіяльності суспільства);

3. рухи порятунку (виступають за звільнення людей);

4. альтернативні (спрямовані на досягнення часткових індивідуальних цілей)

Стадії руху (за польським соціологом Є.Вятром):

• створення передумов руху (спонтанними діями знизу або організаційними заходами згори);

• стадія висловлення прагнень (опублікування чи виголошення заяв, програм);

• стадія агітації;

• стадія розвиненої політичної діяльності;

• стадія згасання політичного руху, коли мета руху досягнута, або коли вона виявилася нездійсненною.

Види суспільно-політичних організацій

Організації	Добровільні товариства	Творчі спілки
профспілкові; інвалідів; ветеранів; жіночі; дитячі; наукові	культурно-просвітницькі; фізкультурно-спортивні; фонди; асоціації	письменників; композиторів; театральні