Література

1. Актуальные проблемы современной зарубежной политической науки.-М., 1992.

2. Бебик В.М. Базові засади політології.-К., 2000.

3. Белов Г.А. О системе политических наук и политологии //Вестник МГУ. Социально-политические исследования.-1991.-№ 1.

4. Белов Г.А. Современные концептуальные подходы и методы исследования. В помощь преподавателям политологии //Кентавр.-1993.-№ 5.

5. Бутенко А.П., Миронов А.В. Сравнительная политология.-М., 1998.

6. Гаджиев К.С. Введение в политологию.-М., 2000.

7. Гаджиев К.С. Методологические принципы политологии //Вестник МГУ. Серия 12. Социально-политические исследования.-1994.- № 3.

8. Ган Д. Политическая наука в университетах США //Советское государство и право.-1988.-№ 9.

9. Голосов Г.В. Сравнительная политология.-Новосибирск, 1995.

10. Дегтярев А.А. Предмет и структура политической науки //Вестник МГУ. Сер. Политические науки.-1996.-№ 4.

11. Дзюбко І.С., Циганков П.А. До питання про предмет політології //Український історичний журнал.-1991.-№ 7.

12. Коваль В.И., Ильин М.В. Что есть политика и что наука о политике //Полис.-1991.-№ 4.

13. Краснов Б.И. Политология как наука и учебная дисциплина //Социально-политический журнал.-1995.-№ 1.

14. Никитина А. Политика и политология //Общественные науки и современность.-1995.-№ 6.

15. Політологічний енциклопедичний словник.-К., 1997.

16. Політологія у схемах, таблицях, визначеннях.-К., 1999.

17. Рогачев С.Я. Предмет политологии и ее место в системе социальных наук //Государство и право.-1993.-№ 5.

18. Рудич Ф.М. Політологія.-К., 2000.

19. Рябов С. Структура і функції знань про політику //Політологічні читання.-1994.-№ 1.

20. Хекер Е. Що є політична теорія //Політологічні читання.-1993.-№ 1.

Політика як суспільне явище. Політична влада

1. Поняття терміну “політика”.

2. Генезис, концепції, види та структура політики.

3. Суб’єкти та об’єкти політики.

4. Проблема визначення влади. Політологічні концепції влади.

5. Джерела, види, суб’єкти та об’єкти влади.

6. Ознаки, структура та функції політичної влади.

7. Легітимність політичної влади.

Походження поняття “політика” пов’язують із одноіменною працею Аристотеля, в якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади. Його спроба є свідченням досить давнього походження цього феномена.

Термін “політика” походить від давньогрецького слова polis (місто-держава), politeia (конституція), politike (мистецтво управління), politicas (державний діяч), polites (громадянин).

Як відносно самостійна сфера суспільного життя, політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною диференціацією суспільства. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мистецтво суспільного існування, необхідний чинник збереження цілісності диференційованого суспільства.

Теоретичні підходи до розуміння політики:

• директивний підхід (політика – це боротьба за владу і мистецтво володарювання);

• функціональний підхід (політика – це розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження);

• комунікативний підхід (політика – це специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета спільноти, загальні інтереси суб’єктів взаємодії, розробляються спільні й обов’язкові правила поведінки).