- •Вінниця – 2002
- •Розділ 1. Політологія як система знань про політику предмет, методи і функції політології
- •Уявлення про функції політології:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада
- •Розуміння політики в історії політичної думки
- •Співвідношення політики з різними сферами суспільного життя
- •Визначення влади
- •Визначення функцій влади
- •Політичні погляди мислителів стародавнього сходу
- •Політичні погляди мислителів античності Стародавня Греція
- •Стародавній Рим
- •Політичні погляди мислителів середньовіччя
- •Політичні погляди періоду відродження та нового часу:
- •Франція
- •Німеччина
- •Політичні ідеї представників утопічного соціалізму XVI-поч. Хіх ст.:
- •Марксистська концепція політики
- •Загальні положення марксистської політичної теорії
- •Основні концепції сучасної західної політології
- •Література:
- •Розвиток політичної думки в україні: історія і сучасність
- •Політична думка часів київської русі
- •Політична думка в Україні у другій половині XVI-XVIII ст.:
- •Політичний устрій Запорізької Січі.
- •Політичні погляди провідних козацьких гетьманів
- •Політична думка в Україні у хіх ст.
- •Політична думка в Україні першої половини хх ст.
- •Погляди провідних українських мислителів першої половини хх ст..
- •Література
- •Розділ 2. Політична діяльність політична діяльність і політичні відносини. Конфліктии та кризи у суспільно-політичному житті
- •Перша стадія (прихована):
- •Література
- •Розділ 3. Людина і політика демократія та національні відносини у політичному житті суспільства.
- •Соціально-етнічні спільності
- •Література
- •Політичні еліти і політичне лідерство
- •Структура політичної еліти
- •Типологія політичних еліт
- •Література
- •Політична свідомість і політична культура
- •Література
- •Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
- •Ідеологія лібералізму
- •Неоліберальні концепції
- •Консервативна ідеологія
- •Типи неоконсерватизму та їхні характерні особливості
- •Комуністична ідеологія
- •Соціал-демократична ідеологія
- •Основні положення демократичного соціалізму
- •Ідеологія націоналізму
- •Ідеологія фашизму
- •Ідеологія фемінізму
- •Ідеологія енвайронменталізму
- •Ідеологія анархізму
- •Ідеологія етатизму
- •Взаємовплив політичних ідеологій
- •Література
- •Розділ 4. Політична система суспільства теорія політичної системи
- •Література
- •Держава у політичній системі суспільства
- •Визначення функцій держави
- •Література
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Література
- •Політичні партії. Громадські організації і рухи
- •Структура громадських об’єднань
- •Види рухів
- •Види суспільно-політичних організацій
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •Функції суспільно-політичних організацій і рухів
- •Партійне життя в україні
- •Література
- •Розділ 5. Світова політика і міжнародні відносини міжнародна політика і світовий політичний процес. Україна в системі міжнародних відносин
- •Принципи міжнародних відносин:
- •Історія появи “нового політичного мислення”
- •Організація країн – експортерів нафти (опек);
- •Україна в міжнародних відносинах
- •Література
- •Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Види глобальних проблем людства
- •Література
- •Розділ 6. Прикладна політологія політичні технології. Політичний маркетинг і політична реклама
- •Література
- •Засоби масової інформації і формування громадської думки
- •Література
- •Список рекомендованих підручників та посібників
- •Список рекомендованих періодичних видань
Політичні ідеї представників утопічного соціалізму XVI-поч. Хіх ст.:
Томас Мор (1478-1535; “Утопія”) різко засуджував тодішні англійські соціальні і політичні порядки, головною причиною яких вважав приватну власність. Розглядав суспільство як змову багатих проти бідних. Держава виступає лише знаряддям багатих, яке вони використовують лише для пригнічення простого народу. Сформував ідеал суспільного ладу, за якого існує лише суспільна власність і рівність, жорстка регламентація суспільного життя. Народні збори і сенат повинні обирати правителем одного з кандидатів, висунутих народом. Вищі посадові особи мають вибиратися з числа вчених, які на відміну від інших членів суспільства мали право не працювати).
Томмазо Кампанелла (1568-1639; “Місто Сонця”, “Політичні афоризми”, “Про царство боже”, “Монархія месії”) висунув ідеал суспільного устрою, заснованого на спільній власності, спільній праці. В його моделі ідеальної держави існує правосуддя, закони “нечисленні, стислі, зрозумілі”. Підкреслював велике значення для життя суспільства духовного єднання в одній монархії, яка б мала позбавити людство від воєн, голоду, епідемій.
Роберт Оуен (1771-1858) виступав за суспільний устрій без експлуатації людини людиною, за суспільну власність на засоби виробництва, за рівність людей у правах. Головну причину соціальних бід бачив у приватній власності. Розробив проект нового суспільства, основним осередком якого є невелика трудова комуна. У ній поєднуються колективна промислова і сільськогосподарська праця, виробництво і споживання. Члени комуни мають рівні права і обов’язки, між ними встановлюються відносини взаємодопомоги. Виявляється колективне піклування про непрацездатних. Самоврядні комуни мають об’днуватися у федерації спочатку в регіональному, а потім і в міжнародному масштабі. Центральна влада як орган насильства з часом має стати зайвою, поступившись місцем вільній федерації комун. Проект такої комуни намагався втілити в життя.
Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон (1760-1825; “Листи женевського мешканця до сучасників”, “Про реорганізацію європейського суспільства”, “Про індустріальну систему”) доводив, що суспільство закономірно розвивається по вісхідній лінії. Висунув ідею про закономірність руху суспільства як цілісного організму від нижчих форм до вищих. Вирішальним рушієм суспільного розвитку вважав прогрес знань, науки і техніки. Заперечував революційний шлях перетворень суспільства. Перетворення старого ладу пропонував розпочинати із часткових реформ по усуненню спадкової знаті, викупу землі у власників, які її не обробляють. Після цього варто усунути від влади “непродуктивні класи” і передати керівництво державою в руки талановитих представників “промислового класу”. Виступав за обов′язковість праці для всіх громадян, планування виробництва. Був противником класової боротьби. Вважав, що урядові реформи і моральне виховання суспільства на основі розробленої ним теорії “нового християнства” призведуть до прогресивних перетворень суспільства. Виконавча влада повинна належати палаті депутатів, яка має бути наділена повноваженнями опрацьовувати закони, що стосуватимуться виключно проблем зростання добробуту країни. Економічний уряд повинен замінити політичний уряд.
Шарль Фур′є (1772-1837; “Трактат про асоціацію”, “Новий господарський соціетарний світ”) виступав за запровадження суспільної власності на засоби виробництва. Вважав ворожим природі людини суспільний стан, який примушує її працювати. Виступав за суспільну форму виробництва на підставі спільної власності та розподіл відповідно до внеску кожного у виробництво. Основною рушійною й організуючою силою суспільства вважав сильну владу, яку на період формування нового суспільства на основі виробничих асоціацій буде репрезентувати держава. Держава повинна примусити робітників і капіталістів до спільних дій по трансформуванню суспільства у виробничі асоціації. Спрямовуюча роль держави по формуванню асоціацій поступово відімре, але сильна влада повинна залишитися. Кошти на формування асоціацій дадуть капіталісти, які будуть їхніми організаторами. Програма Фур′є мала на меті не експропріацію власності, а її кооперування як форму усуспільнення і знищення найманої праці, не боротьбу класів, а асоціацію таланту, праці й капіталу, яка проповідувала примирення антагоністичних інтересів капіталіста та робітника. Тому ідеї Фур′є привертали увагу багатьох його сучасників).