- •Вінниця – 2002
- •Розділ 1. Політологія як система знань про політику предмет, методи і функції політології
- •Уявлення про функції політології:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада
- •Розуміння політики в історії політичної думки
- •Співвідношення політики з різними сферами суспільного життя
- •Визначення влади
- •Визначення функцій влади
- •Політичні погляди мислителів стародавнього сходу
- •Політичні погляди мислителів античності Стародавня Греція
- •Стародавній Рим
- •Політичні погляди мислителів середньовіччя
- •Політичні погляди періоду відродження та нового часу:
- •Франція
- •Німеччина
- •Політичні ідеї представників утопічного соціалізму XVI-поч. Хіх ст.:
- •Марксистська концепція політики
- •Загальні положення марксистської політичної теорії
- •Основні концепції сучасної західної політології
- •Література:
- •Розвиток політичної думки в україні: історія і сучасність
- •Політична думка часів київської русі
- •Політична думка в Україні у другій половині XVI-XVIII ст.:
- •Політичний устрій Запорізької Січі.
- •Політичні погляди провідних козацьких гетьманів
- •Політична думка в Україні у хіх ст.
- •Політична думка в Україні першої половини хх ст.
- •Погляди провідних українських мислителів першої половини хх ст..
- •Література
- •Розділ 2. Політична діяльність політична діяльність і політичні відносини. Конфліктии та кризи у суспільно-політичному житті
- •Перша стадія (прихована):
- •Література
- •Розділ 3. Людина і політика демократія та національні відносини у політичному житті суспільства.
- •Соціально-етнічні спільності
- •Література
- •Політичні еліти і політичне лідерство
- •Структура політичної еліти
- •Типологія політичних еліт
- •Література
- •Політична свідомість і політична культура
- •Література
- •Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
- •Ідеологія лібералізму
- •Неоліберальні концепції
- •Консервативна ідеологія
- •Типи неоконсерватизму та їхні характерні особливості
- •Комуністична ідеологія
- •Соціал-демократична ідеологія
- •Основні положення демократичного соціалізму
- •Ідеологія націоналізму
- •Ідеологія фашизму
- •Ідеологія фемінізму
- •Ідеологія енвайронменталізму
- •Ідеологія анархізму
- •Ідеологія етатизму
- •Взаємовплив політичних ідеологій
- •Література
- •Розділ 4. Політична система суспільства теорія політичної системи
- •Література
- •Держава у політичній системі суспільства
- •Визначення функцій держави
- •Література
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Література
- •Політичні партії. Громадські організації і рухи
- •Структура громадських об’єднань
- •Види рухів
- •Види суспільно-політичних організацій
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •Функції суспільно-політичних організацій і рухів
- •Партійне життя в україні
- •Література
- •Розділ 5. Світова політика і міжнародні відносини міжнародна політика і світовий політичний процес. Україна в системі міжнародних відносин
- •Принципи міжнародних відносин:
- •Історія появи “нового політичного мислення”
- •Організація країн – експортерів нафти (опек);
- •Україна в міжнародних відносинах
- •Література
- •Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Види глобальних проблем людства
- •Література
- •Розділ 6. Прикладна політологія політичні технології. Політичний маркетинг і політична реклама
- •Література
- •Засоби масової інформації і формування громадської думки
- •Література
- •Список рекомендованих підручників та посібників
- •Список рекомендованих періодичних видань
Ідеологія фашизму
Ідеологія фашизму (об’єднує всі праворадикальні течії, для яких характерні такі ознаки: расове розуміння нації як антропо-біологічної спільноти, що має успадковану від природи нижчість або вищість, зміцнення нації за рахунок розширення території, визнання ієрархічної будови суспільства, його поділу на вищі і нижчі касти, відстоювання расової чистоти, пошук суспільного ідеалу в минулому, інтерпретація історичного зла як світової змови (жидів-масонів), розуміння нації, держави і вождя як органічної єдності, соціальний захист населення за етнічною ознакою, розуміння індивіда, як нічого не значущої істоти, яка має розчинитися у вищій силі нації. Проповідь самопожертвування набрала в фашизмові очевидної мети – обгрунтувати необхідність існування вождя, його володарювання над масою. Здійсненню цієї мети сприяли ідеї Ф.Ніцше про надлюдину, яка може подолати негаразди у суспільстві. Фашисти відкидали цінності демократії, лібералізму, оскільки вони “гальмують єдність нації”. Війна робить націю сильною і запобігає її “гниттю”. Політика – це спосіб здійснення боротьби народу за життя, за його земне існування. Зовнішня політика – це мистецтво забезпечення народові необхідного життєвого простору в необхідних розмірах, якості і формах відповідно до його расової цінності й чисельності.
Сучасні різновиди фашизму:
неонацизм (ґрунтується на традиційних ідеях гітлерівського націонал-соціалізму);
націонал-лібералізм (більш терпимо ставиться до індивідуалізму та автономії особи);
неофашизм (зберігає ворожість до всього чужоземного, намагається захищати національну самобутність усякими способами. Біла раса протиставляється іншим народам. Демографічний вибух у країнах Азії, Африки, Латинської Америки оголошується джерелом “смертельної загрози” для всіх цивілізованих націй. Ідеологи неофашизму намагаються відмежуватися від злочинів нацизму. Фашизм трактується як психологічна схильність людей до рішучих дій, незалежно від соціальних інтересів. Розглядають людину як нікчемність, яка не має самостійного значення. У ньому переважають ідеї “патріотизму” і “народного грунту”, “природної держави” з “безпощадним урядом”. У 80-90-х рр. ХХ ст. неофашисти робили численні спроби координувати свої дії у міжнародному масштабі);
комунофашизм (висуває ідеї рівності та справедливості через насильницьке знищення демократії на підставі “авторитету провідних” класів або націй);
релігійний фундаменталізм (грунтується на вірі в буквальний зміст священних текстів (Біблії, Корану, Талмуду) та в необхідність їх суворого дотримання і впровадження у життя. Після Іранської революції 1979 р. Особливо впливовим і відомим у світі став ісламський фундаменталізм (ісламізм). Він виходить з того, що іслам – це не тільки релігія, а й соціально-політична система; відзначається войовничістю, фанатизмом, намаганням силою нав’язати свої вірування іншим. Зростання фундаменталізму веде до міжрелігійних конфліктів і насильства. Частина авторів вважає його різновидом сучасного фашизму. Це обґрунтовується наявністю таких спільних цінностей і рис, як:
поєднання релігійного фундаменталізму з націоналізмом;
антикомунізм і антикапіталізм водночас;
нетерпимість і політичний тероризм;
утвердження переваги колективного над індивідуальним;
заперечення свободи людини й інших ліберальних цінностей;
особлива влада еліти і диктаторські методи правління;
фанатизм і агресивність.