- •Вінниця – 2002
- •Розділ 1. Політологія як система знань про політику предмет, методи і функції політології
- •Уявлення про функції політології:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада
- •Розуміння політики в історії політичної думки
- •Співвідношення політики з різними сферами суспільного життя
- •Визначення влади
- •Визначення функцій влади
- •Політичні погляди мислителів стародавнього сходу
- •Політичні погляди мислителів античності Стародавня Греція
- •Стародавній Рим
- •Політичні погляди мислителів середньовіччя
- •Політичні погляди періоду відродження та нового часу:
- •Франція
- •Німеччина
- •Політичні ідеї представників утопічного соціалізму XVI-поч. Хіх ст.:
- •Марксистська концепція політики
- •Загальні положення марксистської політичної теорії
- •Основні концепції сучасної західної політології
- •Література:
- •Розвиток політичної думки в україні: історія і сучасність
- •Політична думка часів київської русі
- •Політична думка в Україні у другій половині XVI-XVIII ст.:
- •Політичний устрій Запорізької Січі.
- •Політичні погляди провідних козацьких гетьманів
- •Політична думка в Україні у хіх ст.
- •Політична думка в Україні першої половини хх ст.
- •Погляди провідних українських мислителів першої половини хх ст..
- •Література
- •Розділ 2. Політична діяльність політична діяльність і політичні відносини. Конфліктии та кризи у суспільно-політичному житті
- •Перша стадія (прихована):
- •Література
- •Розділ 3. Людина і політика демократія та національні відносини у політичному житті суспільства.
- •Соціально-етнічні спільності
- •Література
- •Політичні еліти і політичне лідерство
- •Структура політичної еліти
- •Типологія політичних еліт
- •Література
- •Політична свідомість і політична культура
- •Література
- •Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
- •Ідеологія лібералізму
- •Неоліберальні концепції
- •Консервативна ідеологія
- •Типи неоконсерватизму та їхні характерні особливості
- •Комуністична ідеологія
- •Соціал-демократична ідеологія
- •Основні положення демократичного соціалізму
- •Ідеологія націоналізму
- •Ідеологія фашизму
- •Ідеологія фемінізму
- •Ідеологія енвайронменталізму
- •Ідеологія анархізму
- •Ідеологія етатизму
- •Взаємовплив політичних ідеологій
- •Література
- •Розділ 4. Політична система суспільства теорія політичної системи
- •Література
- •Держава у політичній системі суспільства
- •Визначення функцій держави
- •Література
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Література
- •Політичні партії. Громадські організації і рухи
- •Структура громадських об’єднань
- •Види рухів
- •Види суспільно-політичних організацій
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •Функції суспільно-політичних організацій і рухів
- •Партійне життя в україні
- •Література
- •Розділ 5. Світова політика і міжнародні відносини міжнародна політика і світовий політичний процес. Україна в системі міжнародних відносин
- •Принципи міжнародних відносин:
- •Історія появи “нового політичного мислення”
- •Організація країн – експортерів нафти (опек);
- •Україна в міжнародних відносинах
- •Література
- •Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Види глобальних проблем людства
- •Література
- •Розділ 6. Прикладна політологія політичні технології. Політичний маркетинг і політична реклама
- •Література
- •Засоби масової інформації і формування громадської думки
- •Література
- •Список рекомендованих підручників та посібників
- •Список рекомендованих періодичних видань
Соціал-демократична ідеологія
Характерні риси соціал-демократизму:
матеріалістичне трактування суспільного життя;
підхід до аналізу суспільних явищ з позиції інтересів трудящих мас, всього народу;
гуманістичний характер поточних і кінцевих цілей;
соціальний колективізм;
історичний оптимізм.
Основні політичні ідеї соціал-демократизму:
заперечення будь-якої диктатури як форми політичної влади;
відданість принципу демократичного парламентаризму;
орієнтація на політичний плюралізм і консенсус при розв’язанні важливих проблем;
пріоритет мирних, демократичних засобів досягнення поставленої мети;
державне (але не надмірне) регулювання економіки і розвиток ринкових механізмів;
відданість концепції соціальної захищеності трудящих мас;
орієнтація на мирне співіснування різних держав та їх достатню безпеку.
Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е.Бернштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу (і була розвинута його наступниками аж до концепції самоврядного соціалізму):
Бернштейн Едуард (німецький політичний діяч, ідеолог соціал-демократії. Розглядав соціалізм як гуманістичний рух, який парламентським шляхом буде здійснювати соціальні реформи і таким чином покращить становище робітничого класу. Відкинув основні постулати марксизму про соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату як основні засоби розвязання конфлікту між капіталом і найманою працею, вважав неможливим завоювання політичної влади пролетаріатом. Диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і партійних демагогів. Критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, а лише через соціалізацію капіталу. Найближчими цілями пролетаріату є боротьба за економічні та політичні цілі);
Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала перевагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективним засобам соціального захисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджетних видатків на соціальну сферу. Сучасна соціал-демократія орієнтована не тільки на робітничий клас, а й на широкі категорії представників найманої праці;
У 70-80-х рр. ХХст. Соціал-демократичні партії Франції, Італії, Бельгії сформували у своїх програмних документах концепцію самоврядного соціалізму (передбачає залучення всіх громадян суспільства до процесу опрацювання і винесення рішень, керівництва різними сферами життєдіяльності суспільства. Він активізує маси громадян, членів профспілок, громадських організацій, місцевого самоврядування. Ці організації виступають як політичні партії. На всіх рівнях здійснюється виборність в органи самоврядування, їхня діяльність знаходиться під постійним контролем громадськості. Більшість внутрішніх функцій держави передається органам самоврядування).