- •Вінниця – 2002
- •Розділ 1. Політологія як система знань про політику предмет, методи і функції політології
- •Уявлення про функції політології:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада
- •Розуміння політики в історії політичної думки
- •Співвідношення політики з різними сферами суспільного життя
- •Визначення влади
- •Визначення функцій влади
- •Політичні погляди мислителів стародавнього сходу
- •Політичні погляди мислителів античності Стародавня Греція
- •Стародавній Рим
- •Політичні погляди мислителів середньовіччя
- •Політичні погляди періоду відродження та нового часу:
- •Франція
- •Німеччина
- •Політичні ідеї представників утопічного соціалізму XVI-поч. Хіх ст.:
- •Марксистська концепція політики
- •Загальні положення марксистської політичної теорії
- •Основні концепції сучасної західної політології
- •Література:
- •Розвиток політичної думки в україні: історія і сучасність
- •Політична думка часів київської русі
- •Політична думка в Україні у другій половині XVI-XVIII ст.:
- •Політичний устрій Запорізької Січі.
- •Політичні погляди провідних козацьких гетьманів
- •Політична думка в Україні у хіх ст.
- •Політична думка в Україні першої половини хх ст.
- •Погляди провідних українських мислителів першої половини хх ст..
- •Література
- •Розділ 2. Політична діяльність політична діяльність і політичні відносини. Конфліктии та кризи у суспільно-політичному житті
- •Перша стадія (прихована):
- •Література
- •Розділ 3. Людина і політика демократія та національні відносини у політичному житті суспільства.
- •Соціально-етнічні спільності
- •Література
- •Політичні еліти і політичне лідерство
- •Структура політичної еліти
- •Типологія політичних еліт
- •Література
- •Політична свідомість і політична культура
- •Література
- •Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
- •Ідеологія лібералізму
- •Неоліберальні концепції
- •Консервативна ідеологія
- •Типи неоконсерватизму та їхні характерні особливості
- •Комуністична ідеологія
- •Соціал-демократична ідеологія
- •Основні положення демократичного соціалізму
- •Ідеологія націоналізму
- •Ідеологія фашизму
- •Ідеологія фемінізму
- •Ідеологія енвайронменталізму
- •Ідеологія анархізму
- •Ідеологія етатизму
- •Взаємовплив політичних ідеологій
- •Література
- •Розділ 4. Політична система суспільства теорія політичної системи
- •Література
- •Держава у політичній системі суспільства
- •Визначення функцій держави
- •Література
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Література
- •Політичні партії. Громадські організації і рухи
- •Структура громадських об’єднань
- •Види рухів
- •Види суспільно-політичних організацій
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •Функції суспільно-політичних організацій і рухів
- •Партійне життя в україні
- •Література
- •Розділ 5. Світова політика і міжнародні відносини міжнародна політика і світовий політичний процес. Україна в системі міжнародних відносин
- •Принципи міжнародних відносин:
- •Історія появи “нового політичного мислення”
- •Організація країн – експортерів нафти (опек);
- •Україна в міжнародних відносинах
- •Література
- •Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Види глобальних проблем людства
- •Література
- •Розділ 6. Прикладна політологія політичні технології. Політичний маркетинг і політична реклама
- •Література
- •Засоби масової інформації і формування громадської думки
- •Література
- •Список рекомендованих підручників та посібників
- •Список рекомендованих періодичних видань
Політичні погляди періоду відродження та нового часу:
Італія
Ніколо Макіавеллі (1469-1527; “Володар”, “Міркування про першу декаду Тіта Лівія”, “Історія Флоренції”) намагався звільнити політику від релігійних і моральних основ. Сутність віровчення важлива не з точки зору його істинності, а з точки зору суспільної вигоди. Відстоював гасло “мета виправдовує засоби”, що означало можливість порушення задля слави і могутності моральних норм. Допускав аморальність правителя лише у випадках смертельної небезпеки для вітчизни, в усіх інших випадках правитель повинен бути чесним і справедливим. Ідеалом державного правління була змішана республіканська форма Стародавнього Риму. Проте їй повинна передувати одноосібна диктатура для приборкання свавілля аристократів і наведення твердого порядку.
Віко Джамбатіста (1668-1744; “Основи нової науки про суспільну природу націй”) розглядав історію як продукт діяльності самих людей, хоч і визнавав, що світ створений Богом. Виклав концепцію про державу як засіб захисту пануючої форми власності. Розвиток суспільства не залежить від правителів, а проходить за об’єктивними закономірностями. Вивів ідею циклічності історії, як загального закону розвитку усіх народів, історія яких має всезагальний характер.
Англія
Томас Гоббс (1588-1679; “Філософські основи вчення про громадянина”, “Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської”) вважав, що людина – це не суспільно-політична істота, а суто егоїстична тварина, що провокує “війну всіх проти всіх”. Люди повністю відмовляються від своїх прав, беззастережно підкоряються абсолютній владі, щоб позбутися постійного страху за своє життя, безмежні права держави зосереджуються у руках абсолютного монарха, а тому поділ влади на гілки неприпустимий; влада монарха не підлягає будь-якому контролю, і він стоїть над законом; держава – це суспільство, а суспільство – це держава; відкидав пріоритет церкви над світською владою);
Джон Локк (1632-1704; “Два трактати про правління”; засновник політичної доктрини лібералізму) на перше місце ставив потреби й інтереси людини, на друге – інтереси суспільства, на третє – інтереси держави; хоч і підкреслював мирний характер людей у природному стані, однак не виключав можливості виникнення загрози існування природних прав людей (люди лише частково делегують права, обмежуючи таким чином владу, даючи їй “мінімальні” повноваження, зберігаючи при цьому індивідуальні особливості); держава виникла з первісного миру злагоди з метою забезпечення природних невідчужуваних прав і захисту приватної власності; передані державі права, свободи людьми не втрачаються, вони тільки зберігаються державою, найдосконалішою формою якої є не абсолютна, а конституційна монархія; Дж.Локк вважав, що влада поділяється на законодавчу (встановлює норми поведінки громадян), виконавчу (вживає заходів щодо застосування законів) і федеративну (або союзну) (визначає відносини держави з іншими державами). Судову владу Дж.Локк не відмежовував від виконавчої. Виступав за створення світового уряду.