- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
Література:
1. Вачков И.В. Введение в профессию «психолог»: Учеб. пособие / В.И.Вачков И.Б.Гриншпун, Н.С.Пряжников; Под ред. И.БГриншпуна. - 3-є изд., стер. — М. — Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж-: МОДЖ, 2004. - 464с.
Влияние современной американской псшологии на практическую психологию в России. Сборник интервью / Под ред. М.Котз, А.Г.Лидерса. — М.: Специальное приложение к «Журналу практического психолога», 1998.
Дружинин В.Н. Структура и логика психологичгского исследования. - М.: Институт психологии РАН, 1994. -С. 129-133.
Тлумачний словник української мови / Укл. Ковальова Т.В., КовригаЛ.П. -Харків: Синтес, 2002. - 672с.
Психологічна деонтологія (інтерв 'ю з директором Українського науково-методичного центру психології та соціальної роботи Віталієм Григоровичем Панком) / Психолог.-2004. -№43(139). -С.2-4.
Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. - М., 1981. - С.42.
Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
Особистісні якості спеціаліста-психолога мають першочергове значення для клієнтів. Чимало з них, які вважаються важливими у роботі, мають етичні та моральні компоненти і, відповідно, розглядаються як достоїнства особистості. Неприйнятно говорити, щоб усі спеціалісти володіли цими якостями, оскільки дуже важливо, щоб ці особистісні якості, які глибоко вкоренилися у людині, випливали та розвивалися з її особистих зобов'язань, а не з вимог зовнішніх авторитетів. Виділяють такі особистісні якості: емпатія (з грецьк. етраікеіа - співпереживання) феномен спілкування, виражений здатністю людини до мимовільного переживання тих емоцій, які виникають в іншої ЛЮДИНИ в процесі спілкування з нею [6, с.694]; чесність — особисті зобов'язання до відповідності між тим, що заявлено, і тим, що зроблено; цілісність - особистісна прямота, чесність і адекватність; стійкість - здатність мати справу зі скаргами клієнтів без гою, щоб почувати себе приниженим; скромність - здатність точно оцінювати і визнавати свої сильні та слабкі сторони; компетентність - ефективне застосування навичок і знань, необхідних для того, щоб робити те, що вимагається; справедливість - послідовне застосування відповідних критеріїв для інформованих рішень і дій; мудрість - володіння вагомими судженнями, які збагачують практику; сміливість - здатність діяти, незважаючи на відомі небезпеки, ризик та невизначеність [7].
І.В.Вачков виділяє такі особистісні риси, бажані для практичного психолога: концентрація на клієнті, бажання та можливість йому допомогти; відкритість до відмінних від своїх власних поглядів і суджень, гнучкість і терплячість; емпатійність, сприйнятливість, здатність створювати атмосферу емоційного комфорту; автентичність поведінки (здатність демонструвати справжні емоції та і ісреживання); ентузіазм і оптимізм, віра у здібності учасників групи/клієнта до зміни та розвитку; врівноваженість, терплячість до фрустрації та невизначеності, високий рівень саморегуляції; впевненість у собі, позитивне самоставлення, адекватна самооцінка, усвідомлення власних конфліктів, потреб, мотивів; багата уява та інтуїція; високий рівень інтелекту [3].
Вимоги до психолога-спеціаліста (професіонала):
- наявність теоретичної бази систематизованих і узагальнених знань про психіку та психологію);
- наявність документа про психологічну освіту, який слугує знаком професіоналізму;
- опір на метод наукового пізнання, який дозволяє психологу не тільки орієнтуватися у різноманітних наукових проблемах, але й уміти знаходити їх для себе там, де пересічна особистість їх просто не здатна побачити;
- використання спеціально розроблених у психології засобів - методик.
Методики дозволяють розширити можливості дослідника та практика. спеціаліст у випадку необхідності компенсує можливу відсутність у себе таких талантів удало вибраною методикою.
Для спеціаліста важливо:
- вибрати методики, які будуть адекватними до поставлених завдань (орієнтуватимуться на психолого-педагогічні засоби роботи з різними групами клієнтів);
особлива відповідальність (психолог-любитель бере всю відповідальність на себе (багатьом людям це подобається, оскільки знімається відповідальність з них самих), завдання ж психолога-професіонала
поступове формування почуття відповідальності у самих клієнтів, яких він консультує; не всім це подобається, що суттєво утруднює роботу психолога);
підтримка зв'язку зі своїми колегами, що дозволяє психологу бути в курсі всіх подій (своєчасно дізнаватися про новинки психології), обмінюватися досвідом завдяки діяльності професійних психологічних товариств і через неформальні контакти, отримувати морально-емоційну та змістовну професійну підтримку і допомогу у випадку невдач і труднощів. Усього цього позбавлений психолог-любитель;
особливий професійний такт і дотримання професійно-етичних норм психолога-професіонала.
Завдання психолога:
створити умови для самостійного розв'язання клієнтом своїх життєвих проблем, а в ідеалі - навчити його взагалі обходитися без психолога. «Важливо не просто нагодувати голодного рибою, важливо самого його навчити ловити рибу»;
здатність до професійного розвитку та саморозвитку психолога-професіонала;
- розвинена професійна психогігієна праці у психолога-спеціаліста. Психолог іноді за одну півторагодинну консультацію може виснажитися так, що йому необхідно кілька годин для відновлення своїх сил. На жаль, у самій психології, як і в медицині, на сьогоднішній день мало уваги приділяється питанням збереження психічного здоров'я психологів, тому сам психолог-професіонал просто змушений бути психотерапевтом для самого себе, інакше ризик самому стати пацієнтом відповідних закладів дуже великий. Ідеться не тільки про психічне, але й фізичне здоров'я психолога. Підтримка хорошої фізичної форми робить психолога більш працездатним і стійким до різних стресових ситуацій, яких у його професійній діяльності трапляється чимало. Окрім того, часто для клієнта психолог виступає «моделлю оптимальної людини», на нього орієнтуються, отже, він повинен відчувати відповідальність і в цьому плані;
- обережне та критичне ставлення до існуючих і таких, що тільки зароджуються, нових методів. Маємо на увазі астрологію, хіромантію, діанетику та ін. Знати основи цих підходів потрібно, лис психолог повинен пам'ятати про предмет психології та наукові критерії аналізу.
Протипоказання для роботи психологом: відсутність відповідної освіти; ненависть до людей, прагнення «мстити» їм незрозуміло за що; відверте психічне нездоров'я. Зрозуміло, що психічно хворий «психолог» просто може виявитися небезпечним для своїх клієнтів, особливо, коли він працює з дітьми та підлітками; невмінню спілкуватися, нездатність вибудовувати з людьми стосунки на основі взаємної поваги; для студентів майбутніх психологів - ледачіє і ь, безініціативність, пасивна установка на те, що викладачі повинні постійно інтригувати та розважати студентів на своїх заняттях; авторитарність, дидактичність (в основі - стереотипи професійного мислення та мовні шаблони), домінантність (в основі - нездатність до емпатії), індиферентність (ніби «вимушена» професійна байдужість), консерватизм, агресія, соціальне лицемірство (говорінь те, у що сам не вірить) та ін.
Видатний польський феноменолог Роман Інгарден, відомий і туковому загалу як засновник феноменологічної естетики, формулює ряд необхідних умов, щоб яка-небудь дія або який-небудь факт могли мати моральну цінність:
суб'єктом діяльності повинна бути свідома особа. Для того, щоб виникла можливість існування моральної цінності, поведінка і повинна бути позначена якою-небудь якістю (не обов'язково моральною);
особа повинна усвідомлювати, що несе відповідальність за результат своєї діяльності;
прийняття рішення щодо діяльності або ж до її зречення, як і сам перебіг діяльності, повинні відбуватися в умовах, які забезпечують свободу вибору;
морально-ціннісна діяльність повинна випливати з душі (чистого суб'єкта);
дискусійною справою є необхідність безкорисності морального вчинку (без сумніву, це позитивно для реалізації справедливості);
6) вимагає дослідження і питання про носія цінності. Можливо, для одних цінностей необхідним носієм є акти волі, для інших - сам вчинок, ще для інших - суб 'єкт діяльності. Не можна також відкидати можливість того, що існують такі цінності, спільним носієм яких повинна бути визначена комбінація вищезгаданих трьох носіїв [9; 10].
Діяльність практичного психолога розглядається з чотирьох позицій: допомоги, сприяння, підтримки чи супроводу. Виходячи з цих позицій, ми можемо говорити про 5 основних напрямів діяльності практичного психолога: психопрофілактика4, психодіагностика5, психокорекція6, психоконсультування7, психотерапія8.
Г.С.Абрамова виділяє чотири типи завдань взаємодії клієнта з психологом (табл. 1.1.). Робота практичного психолога полягає в тому, щоб переформулювати завдання перших трьох типів у завдання психологічні. Тільки тоді практичний психолог буде спроможний надати реальну допомогу клієнту [3, с.152-153].
Зазначимо, що ефективність психолога визначається властивостями особистості, професійними знаннями та спеціальними навичками. Яким повинно бути сполучення властивостей особистості психолога, консультанта, щоб якнайбільше забезпечити успіх його роботи? Однозначної відповіді на це питання, на жаль, немає. Національна асоціація професійної орієнтації СІМА виділяє такі Властивості особистості консультанта: прояв глибокого інтересу до ЛЮДЄЙ і терпіння у спілкуванні з ними; чутливість до установок і поведінки інших людей; емоційна стабільність і об'єктивність.
Таблиця 1.1.
Типи завдань у взаємодії «психолог-кліент»
Завдання взаємодії клієнта І ПСИХОЛОГОМ |
Система оцінок психологічної інформації клієнтом |
Завдання психолога під час роботи з таким замовленням |
Соціальні завдання |
«правильно-неправильно» |
змінити систему оцінок, допомогти побачити свою мету в іншому світлі |
Етичні завдання |
«добре-погано» |
показати обмеженість цієї оціночної шкали |
Моральні завдання |
«добро-зло» |
продемонструвати умовність добра та зла, нетотожність їх критеріїв для різних людей |
Психологічні завдання |
гнучка система оцінок |
надати психологічну допомогу |
У 1964 році Комітет з нагляду та підготовки консультантів СІНА встановив такі 6 якостей особистості, необхідних консультанту: довіра до людей; повага до цінностей іншої особистості; проникливість; відсутність упередженості; саморозуміння; усвідомлення професійного обов'язку.
У нашій країні акцентується увага на таких особливостях: чуйність, об'єктивність, гнучкість, емпатія, відсутність власних серйозних проблем. До шкідливих рис відносять авторитарність, пасивність, залежність, замкнутість, схильність використовувати клієнтів для задоволення своїх потреб, невміння бути терплячими до різних суджень клієнтів, невротичну установку по відношенню до грошей та ін.
Аналізуючи компетентність і професіоналізм психологів, можна виділити такі рівні професійної майстерності: рецептурний – дії за готовими схемами в стандартних ситуаціях; алгоритмічний вибір алгоритму розв'язання типової ситуації; стратегічний - відрив від готових рецептів і стандартних алгоритмів, вироблення творчої стратегії пошуку рішень у нестандартній ситуації.
Ідеальним психологом може бути симпатична людина, з відпертими та відкритими почуттями до інших, здатна ототожнювати себе із найрізноманітнішими людьми; тепла, але не сентиментальна, яка не прагне до самоствердження, має власну думку і здатна її захистити, вміє служити на благо своїм клієнтам. Однак описана нами модель повинна бути «рухливою», «гнучкою»: кожен психолог має можливість її змінити, доповнити.