- •Тема 1: Людина та економіка План
- •Людина як фактор і кінцева мета виробництва. Економічні якості людини.
- •Діяльність людини. Потреби та економічні інтереси людини.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 2: Предмет та метод економічної теорії. План
- •Предмет та функції економічної теорії.
- •Методи і способи економічного дослідження
- •Економічні закони і категорії
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3: Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії. План.
- •Розвиток економічної теорії в епоху Стародавнього світу.
- •Економічна думка епохи феодалізму.
- •Класична політична економія:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 4: Загальні типи економічної організації. План
- •Суть і види економічної діяльності. Суспільний поділ праці.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5: Власність у системі ринкових відносин. План:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 6: Товар і товарне виробництво. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 7: Економічна система та її моделі План.
- •Суть і класифікація економічної системи.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 8: Гроші та їх функціонування в ринковій економіці. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 9: Соціально – економічна суть інфляції. План.
- •Причини і суть інфляції.
- •Види інфляції.
- •Наслідки та антиінфляційна політика.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 10: Ринковий механізм господарювання. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 11: Підприємницька діяльність. План:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 12: Орендні відносини. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 13: Теорія макроекономіки. План
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 14: Трудові ресурси. План:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 15: Доходи у ринковій економіці. План:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 16: Фінансово-кредитна система. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 17: Роль держави в економіці. План.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 18: Тенденції розвитку світового господарства. План:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 19: Міжнародні валютно—фінансові відносини. План.
- •Суть міжнародних валютно—фінансових відносин.
- •Еволюція міжнародних валютно—фінансових відносин.
- •Міжнародні фінансово—економічні організації.
- •Питання для самоперевірки.
ВСТУП.
Із проголошенням незалежності України її народ має змогу будувати власну державу, обирати модель соціально – економічного розвитку, проводити свою внутрішню та зовнішню політику.
Найважливішим завданням у боротьбі за економічний суверенітет України є формування у мільйонів її громадян інтересів та стимулів до праці, розкріпачення їх інтелектуальних, організаторських, духовних здібностей, консолідація зусиль для побудови незалежної держави.
Виконання цих завдань неможливе без усвідомлення того, що народ України стає господарем і власником своєї землі, підприємств і установ, природних ресурсів, інтелектуальної власності та інших складових національного багатства, що рівень його життя, життя майбутніх поколінь залежатиме від результатів їхньої праці, від умілого управління економікою тощо, від формування нового національного економічного мислення. Найважливіша роль у формуванні цього мислення належить економічній теорії.
Економічна теорія – наука, яка складає основу фаху будь – якого спеціаліста. Вона має справу з тими проблемами, які стосуються всіх нас, без винятку, вивчаючи найважливіші сторони нашого життя. Здебільшого характер діяльності людини містить в собі економічний зміст. Цей процес здійснюється на підприємствах, в установах, у побуті тощо. Отже, наша мова дуже багата на економічні терміни та категорії. Від їх розуміння в значній мірі залежить добробут людини, її здатність орієнтуватися в складних соціально – економічних умовах сучасного життя.
Даний конспект лекцій з вивчення курсу “Основи економічної теорії” допоможе студентам оволодіти основними поняттями і категоріями економічної науки, зрозуміти складні механізми економічних явищ і процесів, що відбуваються в незалежній Україні та в масштабах світу.
Тема 1: Людина та економіка План
Людина як фактор і кінцева мета виробництва. Економічні якості людини.
Діяльність людини. Потреби та економічні інтереси людини.
–1–
В усіх економічних системах минулого і сучасності основною продуктивною силою була і залишається людина. Проте на попередніх етапах розвитку цивілізації розвивалися здебільшого окремі сторони людини - працівника, то в наш час уперше за всю історію розвитку людства створюються умови для реалізації справжньої природи людини – бути основною метою розвитку суспільства, розвивати свої здібності.
Ця мета реалізується внаслідок інтенсивної дії закону зростання потреб, органічного поєднання в кожному індивідуумі людини - працівника і людину-власника (що формує людину економічно). На цій основі створюються можливості розвивати інші сутнісні сили людини - соціальні, політичні, духовні, національні, тощо.
Двома найважливішими сторонами людини є біологічна і соціальна. Внаслідок цього людину називають біосоціальною істотою.
Біологічна сторона людини означає її належність до природи у цьому разі вона є природною істотою, наділеною природними силами. Тому й праця з фізіологічного погляду є виконанням певних функцій людського організму, кожна з яких – це затрати мозку, нервів, м’язів і т.д. Тому для відтворення людини необхідно оберігати й підтримувати індивіда як біологічну істоту, задовольняти його потреби. У процесі праці, зростання її корисності та продуктивності на планеті відбувається збільшення енергії.
Соціальна сутність людини означає причетність її до суспільних відносин, розкриття цієї сутності в таких підсистемах цих відносин, як техніко-економічні, відносини економічної власності, соціальні, правові, політичні, національні, культурні, ідеологічні. Соціальна сутність людини збагачується коли вона бере участь в економічній, правовій, політичній та інших видах діяльності.
-2-
Біологічній і соціальній сторонам людини відповідають певні види діяльності й типи власності. Кожен працюючий має певну професію, використовує специфічні засоби виробництва, ставить перед собою певну мету, тобто праця людини є індивідуальною. Водночас переважна більшість людей працює в трудових колективах, де результати діяльності окремого індивідуума залежить від праці членів трудового колективу. Діяльність окремого індивідуума залежить також від ефективності праці інших трудових колективів, від вмілого керівництва на галузевому і міжгалузевого рівнях, від своєчасного отримання кредитів, величини сплачуваних підприємством податків і т.д. У праці в одному трудовому колективі та взаємопов’язаній праці багатьох колективів формуються відповідно колективний та суспільний характер праці.
Названим сторонам людини і видам діяльності відповідають певні форми економічної власності. Так біологічній природі людини , її індивідуальній діяльності найбільшою мірою відповідає особиста (приватна) власність, а соціальній природі людини, колективному і суспільному характеру праці – колективну й суспільну форми власності.
Суспільна власність, необхідна для розвитку фундаментальних наук, досліджень, освіти і т.д.
Потреби – мотив людини, що спонукає її до діяльності. Визначними з поміж них є економічні потреби. Людина повинна задовольнити насамперед такі найелементарніші потреби (в їжі, одязі, житлі), на цій основі можуть бути задоволені культурні, духовні та ін. Потреби зароджуються у формі об’єктивної мети, конкретної цілі людини.
Економічні потреби – це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї сім’ї.
Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення економічних потреб спонукає виробництво створювати необхідні життєві блага. У свою чергу , виробництво, створюючи нові товари і послуги, стимулює розвиток потреб людини. Задоволення економічних потреб здійснюється в процесі споживання.
За ступенем задоволення розрізняють :
а) абсолютні економічні потреби – це максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг за найбільш сприятливих умов, які могли б бути спожиті суспільством.
б) дійсні економічні потреби – це ті, які задовольняються при оптимальних розмірах виробництвах, у даному разі при значному недовантажені виробничих потужностей та армії безробітних.
в) фактичні економічні потреби – виступають у формі задоволеного платоспроможного попиту. Вони визначаються співвідношеннями цін на предмети споживання і грошових доходів населення.
Розрізняють також :
1. фізіологічні потреби - основні потреби у товарах і послугах, без яких неможливе існування людини;
2. соціальні потреби – потреби у здобутті освіти, медичних послуг, соціальному страхуванні, вихованні дітей;
духовні потреби – потреби людини у відвідуванні кіно, театру, розвитку особистості. Розвиток та задоволення потреб у кінцевому підсумку залежить від ступеня зрілості економічної системи.
Економічні потреби можна згрупувати навколо потреб:
а) людини-працівника – народжуються у виробництві і пов’язані з процесом праці, з можливістю працювати тобто потреби у якісному вдосконаленні умов праці (санітарно-гігієнічні умови, фізичні небезпеки і т.д.).
б) людини-власника – це потреби в отриманні гідної для сучасного суспільства величини зарплати, у привласненні частини прибутку через механізм володіння акціями підприємства і т.д., а також у володінні товарами тривалого користування.
Економічні інтереси – це усвідомленні економічні потреби окремих людей, соціальних верств, груп та класів. Економічні інтереси - знаходять свій вияв у поставлених цілях, конкретних завданнях та діях щодо їх досягнення.
Економічні інтереси більшості сучасних працівників спрямовані на отримання предметів споживання та послуг, а інтереси власників засобів виробництва – на збільшення різних видів власності (папери, метал, майно). Тому засобом реалізації економічних інтересів працівників є отримання заробітної плати, а власників засобів виробництва - привласнення прибутків.