- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
Відповідальність - необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію та висновки психологічного обстеження, за всі рішення, які приймаються в процесі обстеження, забезпечення достовірності, валідності та надійності методик, які використовуються.
Компетентність - володіння методологією, теорією психології та психодіагностики, практичними та методологічними уміннями і навичками.
Етична та юридична правомірність психологічного дослідження - відповідність статусу й освітнього рівня діагноста відповідним вимогам.
Конфіденційність - зберігання професійної таємниці, нерозго-лошення інформації, отриманої в ході психодіагностичного дослідження.
Благополуччя респондента - дотримання правил добровільності участі в тестуванні та інформування досліджуваного про мету дослідження, турбота про психологічний стан досліджуваного в ході та в кінці психодіагностичного дослідження.
Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
7) Професійна кооперація та кваліфікована пропаганда психології.
Розділ 3. Вимоги до психолога-користувача [5, с.414-415].
3.1. Психолог-користувач - особа з психологічною освітою, яка працює за спеціальністю в дослідницьких і практичних устано вах і використовує у своїй роботі психодіагностичні методики.
3.1.1. Кваліфікація користувача повинна бути не нижче тієї, яка вказана в інструкції з використання тесту.
Коментар: вимога, щоб тести використовувалися тільки кваліфікованими експериментаторами, покликана захищати індивіда від неправильного використання тесту. Кваліфікація користувача повинна відповідати типу тесту. Наприклад, для правильного застосування індивідуальних тестів інтелекту та більшості особистісних тестів вимагається відносно тривалий період інтенсивного навчання і спостереження за процесом тестування, тоді як для тестування навчальних досягнень потрібна мінімальна психологічна підготовка. Також; зауважимо, що студенти, які беруть участь у навчальному тестуванні, переважно не готові до самостійного проведення тестів чи до правильної інтерпретації тестових показників.
Психолог усвідомлює межі своєї компетентності й обмеженість своїх засобів і не пропонує своїх послуг, а також не використовує методи, які не задовольняють професійні стандарти, встановлені в конкретних галузях дослідження.
Психолог-користувач повинен бути спроможним правильно вибрати тест, виходячи з поставленого перед ним завдання й особливостей досліджуваної людини чи вибірки. Він несе всю відповідальність за правильне використання тесту та інтерпретацію його результатів, а також за дотримання етичних норм по відношенню до досліджуваного.
У своїй діяльності психолог завжди повинен дотримуватися принципу «не нашкодь». Це стосується особливо повідомлень як звернутих до досліджуваного, так і про нього. Психолог повинен висловлювати свою думку, усну чи письмову, з обережністю .
Коментар: психолог повинен уникати суб 'єктивізму по відношенню до досліджуваних, який перешкоджає правильному судженню, а також виключити будь-який можливий негативний вплив на них, який випливає з його поведінки. При інтерпретації даних обов 'язково потрібно розглядати поряд з найбільш ймовірною й альтернативну діагностичну гіпотезу.
3.5. Психолог-користувач забезпечує ретельне дотримання всіх стандартних вимог при використанні методики. Він не має права відхилятися від стандарту у її використанні, вносити модифікації в уже видану методику та поширювати скоректовані інструктивні матеріали. Робота з модифікації й адаптації методики проводиться тільки зі згоди автора тесту чи організації, яка володіє правом на дану методику.
3.6. Тестування поштою неприпустиме.
Коментар: виконання індивідом будь-яких тестів не може бути правильно оцінене за допомогою бланків, які висипаються поштою. Такий спосіб не тільки не забезпечує контроль за дотриманням умов тестування, але й припускає інтерпретацію тестових показників без залучення необхідної для цього інформації про індивіда. За таких обставин результати тесту можуть виявитися некорисними і навіть шкідливими.
3.7. У своїй професійній діяльності психолог-користувач керується своїми знаннями та досвідом, на основі яких самостійно приймає рішення й особисто несе за нього відповідальність. У сумнівних і суперечливих випадках психолог зобов'язаний проконсультуватися з експертом у відповідній галузі й об'єктивно розглянути отримані рекомендації.
Коментар: у випадку, якщо досліджуваний знаходиться на лікуванні, результати якого можуть змінитися внаслідок втручання психолога, останній може діяти тільки зі згоди лікаря.
3.8. Користувач має право збирати статистичний та психологічний матеріал за виданими методиками з метою публікації наукових статей і відправлення цих матеріалів розробникам методик.
Розділ 4. Вимоги до спеціалістів-непсихологів [5, с.415]
4.1. Користувачами психологічних методик можуть виступати спеціалісти з суміжних з психологією галузей: учителі, лікарі, со ціологи, інженери, економісти та ін.
4.2. Спеціалісти-непсихологи мають право використовувати тільки деякі добре теоретично та психометрично обґрунтовані методики, які не вимагають спеціальних знань при інтерпретації результатів (наприклад, тести навчальних досягнень чи профе сійних умінь). Методики, які не забезпечені однозначною стан дартною інструкцією, необхідними показниками надійності та валідності, які вимагають паралельного використання високо- професійних експертних методів, не можуть використовуватисяпещалістами-непсихологами.
4.3. Користувач-непсихолог повинен попередньо проконсультуватися з психологами, які працюють у даній практичній галузі, про те, які саме методики можна використати для виконання поставлених завдань. Якщо ж методика складна, то неспеціаліст може вибрати іншу, пройти відповідну підготовку чи залучити до проведення методики психолога.
Коментар: якщо психологи попереджають користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань з психодіагностики чи спеціальної підготовки з оволодіння методикою, то користувач зобов 'язаний або вибрати іншу методику, або пройти відповідну підготовку, або залучити до проведення психодіагностики психолога, чи відмовитися від проведення психодіагностики.
4.4. Користувач, який отримує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе зобов'язання щодо дотримання всіх вимог професійної таємниці, дотримується всіх етичних норм по відношенню до досліджуваного та третіх осіб у проведенні дослідження.