- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
цілей. Інколи цим користуються не зовсім чисті помислами молоді психологи, які прагнуть мати добру кар'єру.
Проблема відвертого цькування своїх колег по роботі. Переважно в основі цькування лежить заздрість і нездорове суперництво. Етична проблема полягає в тому, що багато справді творчих спеціалістів дозволяють себе втягувати у ці чвари. Ця проблема поглиблюється тим, що в науці не існує чітких критеріїв ефективності проведених досліджень, що й породжує спекуляції з приводу «некоректності» чи «низької кваліфікації» суперників чи конкурентів. Досвід показує, що переважно цим займаються люди, які самі нічого значимого в науці зробити не можуть і знаходять у чварах спосіб самоствердження. Хоча бувають випадки, коли деякі пихаті вчені суміщають свої цікаві дослідження з відвертим цькуванням своїх колег.
Проблема «наукового обгрунтування» і участі деяких психологів у глобальних суспільних маніпуляціях. Наприклад, заради високих гонорарів психолог бере участь у передвиборній кампанії якогось відвертого злочинця чи непорядної людини, допомагаючи їй «пройти до влади».
Для деяких психологів дані проблеми навіть не вписуються до категорії «проблеми». Звичайно, якщо у психолога немає професійного достоїнства та совісті, то для нього немає й етичних проблем... Що ще сумніше.
3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
Сучасне викладання - це не тільки передача студентам у педагогічно опрацьованій формі дозованої частини науково-практичної інформації, але й постійне демонстрування міркувань з приводу цієї інформації, демонстрація можливостей наукового методу при аналізі та розв'язку психологічних проблем Тільки за такого викладання, як говорить М.С.Пряжніков, студент буде розуміти, навіщо необхідні наукові знання, методи, і в нього почне розвиватися справжня навчально-професійна мотивація. Крім того, справжня освіта припускає не стільки формування знаменитих «професійних знань, умінь і навичок, але й формування на їх основі особистості професіонала-психолога. У цьому процесі виникає чимало проблем, у тому числі й етичних.
М.С.Пряжніков наголошує на таких етичних проблемах у викладацькій діяльності психолога [9]:
1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
Самоствердження - прагнення людини до досягнення та підтримки певного суспільного статусу, яке часто виступає як домінуюча потреба. Це прагнення може проявлятися як у реальних досягненнях у тій чи іншій галузі, так і у відстоюванні своєї значимості перед іншими тільки шляхом словесних заяв [8, с.513].
Звичайно, самостверджуватися викладачеві необхідно.
Виникає два питання: «як?» і «за чий рахунок?».
Викладач може самостверджуватися такими способами:
як творча особистість, як майстер педагогічного процесу, якого поважають та люблять студенти. Таке самоствердження не є проблемою, остання починається тоді, коли воно перетворюється в самоціль, тобто коли любов і повагу намагаються досягнути не за рахунок своїх оригінальних суджень, а за рахунок дешевих прийомів: «зваблювання» аудиторій, «залякування», «пі-дігравання» ще не сформованим смакам і науковим (а частіше -псевдонауковим) пристрастям студентів. Наприклад, замість того, щоб знайомити студентів з уже доведеними даними, викладач обходить ці «нудні» теми й одразу звертається до популярних (точніше, популістських), які не мають нічого спільного з серйозною наукою;
організовуючи «дуже суворі» екзамени та заліки. На думку такого викладача-екзаменатора, іспити/заліки повинні сприяти підвищенню якості знань і статусу викладача в очах студентів. При цьому давно помічена цікава закономірність: чим солідніший учений, тим менше він дозволяє собі такі варіанти самоствердження [9]...
2) Проблема комерціалізації викладання психології Комерціалізація психологічної освіти має позитивні та негативні моменти:
- по-перше, це можливість для талановитих випускників шкіл, які мають гуманітарну спрямованість, отримати психологічну освіту, обминаючи складні вступні іспити на більшість факуль- тетів психології у державних вузах;
по-друге, це можливість для викладачів мати додатковий заробіток, читаючи лекції в недержавних вузах;
по-третє, є окремі приклади достатньо серйозних комерційних психологічних вузів, факультетів чи спецвідділів, де намагаються готувати справжніх спеціалістів-психологів, а не просто «робити чималі гроші» на підготовці психологів.
На жаль, досвід 90-х рр. виявив достатньо багато негативних моментів, пов'язаних з комерційною підготовкою психологів [9]:
часто викладачі, які прагнуть підвищити свої «рейтинги», йдуть на поводу в студентів, наприклад, намагаються уникати тем, які можуть бути «надто складними для сприймання», чи тем, які можуть просто «не сподобатися студентам» (особливо тем, які стосуються етичних аспектів майбутньої роботи);
залежність від методистів, які, організовуючи заняття і підбираючи команди викладачів, нерідко роблять це за своїми симпатіями до них, а не за діловими та професійними якостями. Іноді доходить до того, що критерієм включення викладача в команду є здатність балагурити за вечірнім столом і співати пісні чи елегантно цілувати ручки таким методистам... На жаль, розуміючі такий стан студенти часто не можуть змінити ситуацію, оскільки реально бояться таких методистів і викладачів;
іноді викладачі, відчуваючи свою безкарність, починають буквально вимагати зі студентів грошей і подарунків, погрожуючи їм «суворим іспитом», який буде «дуже складно здати, якщо...»;
часто викладачі, прагнучи хоча б трохи заробити грошей на додаток до офіційної зарплати, беруть на себе досить велике погодинне навантаження, яке може доходити до 45-50 аудиторних і лекційних годин у тиждень. Це призводить не тільки до фізичного і психічного виснаження, у багатьох викладачів просто не вистачає сил для того, щоб виконувати серйозні наукові дослідження, писати підручники, немає часу для повноцінного неформального спілкування зі студентами та аспірантами і т.д.;
нерідко у багатьох недержавних вузах відсутня навчально-методична база (бібліотеки, сучасне обладнання і т.д.), тому студенти не мають реальних можливостей для повноцінної самостійної роботи -найважливішої умови справжньої вузівської освіти та ін.
Усе сказане вище не означає, що комерційна психологічна освіта повністю порочна. Вона має право на існування, тільки потребує серйозного вдосконалення.