Компетенція

Відповідальна професійна діяльність вимагає високої компе­тенції у своїй галузі. Психолог зобов'язаний шляхом добросовісної підготовки бути інформованим про найновіші досягнення науки. У зв'язку з цим він повинен також бути в курсі приписів, які регулю­ють його професійну діяльність. Психолог може надавати тільки ті послуги, для яких він має необхідну кваліфікацію й освіту. У своїй роботі він керується науковими та професійними стандартами і за­стосовує апробовані й перевірені методики. Психологу належить дотримуватися принципу наукової добросовісності та перевіряти

отримані результати. Психолог може взятися за виконання тільки такої роботи, яка дає можливість дотримуватися вищеперелічених зобов'язань. У відповідності зі своєю компетенцією у психологіч­них питаннях він діє на свою відповідальність і незалежно.

Відомості про професійну приналежність і вчене звання

Назва професії Назва «психолог» може бути прийняте особою, яка має універ­ситетську освіту за спеціальністю «психологія». Ступінь магістра може застосовуватись до особи, офіційно удо­стоєної її по закінченні університету.

Членство в асоціації Указування на членство в Німецькій асоціації професійних психологів дозволяється. Не дозволяється вказувати на приналеж­ність до підрозділів чи комітетів асоціації, крім тих випадків, коли психолог у цій якості виступає як офіційний представник асоціації.

Вчене звання Вчене звання може бути зазначене тільки в тому випадку, якщо воно визнане керівництвом ФРН.

Поведінка психолога по відношенню до клієнтів і пацієнтів Взаємостосунки довіри Взаємостосунки психолога з клієнтом чи пацієнтом мають особливий характер через необхідність установлення довіри між ними. Психолог має право відмовитися від прийняття на себе про­фесійних зобов'язань чи припинити їх виконання у випадку припи­нення довірливих стосунків.

Обов'язок внести ясність Психолог повинен повідомляти клієнту чи пацієнту про всі важливі кроки чи лікувальні дії. У випадку лікування у клініці пси­хологу належить звернути увагу пацієнта на можливий ризик і аль­тернативні методи лікування, включаючи непсихологічні. У питан­ня гонорару також повинна бути внесена ясність. Збереження незалежності Клінічний психолог не повинен вступати в будь-які особи стіс-ні стосунки зі своїми пацієнтами (наприклад, заборонені сексуальні стосунки).

Право на індивідуальну консультацію та лікування Клієнти і пацієнти мають право на консультацію психолога чи лікування без присутності третіх осіб. Психолог не повинен перешкоджати, якщо його клієнт чи пацієнт висловить таке бажання, за­лучення для консультації другого психолога чи лікаря у тих випад­ках, коли для цього немає юридичних протипоказань. Використання записів

Психолог може робити відео- чи аудіозаписи консультації або лікування, чи дозволити третім особам чути їх тільки після згоди на це пацієнта чи клієнта; це положення поширюється і на телефонні переговори.

Особливі обов'язки клінічного психолога

Якщо психолог приходить до висновку, що лікування в клініці не призведе до покращання чи навіть представляє собою ризик для здоров'я пацієнта, він повинен припинити втручання. Якщо якісь обставини змушують психолога до передчасного припинення ліку­вання, що може негативно відбитися на здоров'ї пацієнта, він пови­нен забезпечити продовження лікування.

Поведінка по відношенню до колег і професіоналів у інших

галузях Поведінка по відношенню до колег

Психолог зобов'язаний поважати своїх колег, не повинен не­об'єктивно критикувати їх професійні дії. У випадках, які виклика­ють сумніви, перед початком психотерапевтичного втручання по­трібно проконсультуватися з лікарем про наявність захворювання і необхідність медичного втручання. Зі згоди пацієнта психолог мо­же повідомити свої спостереження лікарю. За бажанням пацієнта психолог може залучити до лікування свого колегу.

Психолог не повинен своїми діями сприяти витісненню колеги з його сфери діяльності чи позбавляти його роботи. Перш ніж узяти на себе професійні обов'язки, психологу необхідно обговорити їх припинення у випадку, якщо його колега вже взяв їх на себе. Якщо психолог вважає, що його колега діє непрофесійно, він повинен, у першу чергу, вказати йому на це конфіденційно. Перш ніж зверну­тися до суду з позовом до колеги у випадку діффамації чи завдання іншої шкоди, психолог повинен звернутися до суду честі Німецької асоціації професійних психологів, якщо його противник є членом цієї асоціації.

Якщо психолог виступає в ролі наймача свого колеги, він по­винен запропонувати йому контракт, який відповідає його профеійному реноме⁶⁷. Поведінка по відношенню до представників інших професій

У своїх професійних контактах з представниками інших про­фесій психолог повинен проявляти лояльність, терпимість і готов­ність допомогти. Не можна ділити інші професії за рангами.

Як і всі психологи, клінічні психологи виконують свої функції незалежно та на свою відповідальність. Клінічний психолог не по­винен передовіряти свої обов'язки іншим особам, які не є ні лікаря­ми, ні психологами. Клінічний психолог може погодитися на те, щоб його заміщав інший кваліфікований психолог чи, у виняткових випадках, такий, що має відповідну підготовку, лікар.

Під час прийому на роботу психологу необхідно обумовити те, що в межах своєї компетентності він буде діяти незалежно й особ­ливо звернути увагу на зобов'язання зберігати професійну таємни­цю, чого від нього вимагає закон.

Психолог повинен звернути увагу на те, що професійне керівництво його роботою може здійснюватися тільки психоло­гом. У сфері терапії тимчасово і коли для цього є значне підґрун­тя, таке керівництво може здійснюватися лікарем, котрий має відповідну підготовку.

Психолог також повинен обумовити неможливість для себе виконувати неетичні та непрофесійні вимоги.

Роботодавець повинен бути забезпечений текстом етичного кодексу для психолога під час прийняття останнього на роботу.

Психологи та інший персонал Під час прийому на роботу асистентів та іншого персоналу психолог зобов'язаний забезпечити їм необхідні умови роботи і ук­ласти з ними договори у відповідності з їхніми обов'язками. Прак­тиканти повинні отримувати підготовку, необхідну для їх майбут­ньої професії; тому їх функції не мають бути обмеженими чи таки­ми, що не вимагають кваліфікації. Психолог зобов'язаний видати об'єктивну характеристику своїм співробітникам за першою вимо­гою й особливо при припиненні ними роботи.

Практична професійна діяльність Відомості про психологічну практику Вказівки на характер психологічної практики не повинні містити пропозицію неприйнятних для психолога послуг.

У галузі клінічної психології забороняється оприлюднення будь-яких відомостей, які могли б забезпечити виняткове звернен­ня до даного спеціаліста (назви типу «послуги консультанта», «ке­рівник», «центр»). Назва «інститут» чи інше аналогічного статусу може застосовуватися тільки у тому випадку, якщо йому відповідає і юрсонал, обладнання і методики, які використовуються.

Якщо кілька психологів здійснюють свою діяльність спільно як компанія, яка підпорядковується відповідним вимогам законо­давства, вони повинні позначити себе як «Спільна практика».

Розміщення і форма вивіски

Вивіска є засобом залучення уваги до місця надання психоло­гічних послуг. Клінічні психологи вказують на вивісці характер своєї діяльності та години роботи. У принципі, дозволена всього одна вивіска. У спеціальних випадках можливі винятки, наприклад, коли це диктується місцевими умовами.

У випадку переїзду психолог може протягом 6 місяців зберіга­ти вивіску з вказівкою про припинення своєї роботи за поперед­ньою адресою.

Вивіски практикуючих психологів повинні бути виконані у не­нав'язливому стилі та не перевищувати розмірів 35x50 см.

Вивіски за місцем проживання психолога повинні бути схожі на загальноприйняті таблички на приватних будинках. Дозволяєть­ся вказівка на місце професійної діяльності психолога.

Дозволені для розміщення на виставці деталі

У домоведенні, крім імені та вченого ступеня (див. розділ «Ві­домості про професійну приналежність і вчену ступінь»), можуть бути вказані години роботи і номер телефону. Де це можливо, не варто вказувати спеціалізацію; дозволено не більше 6-ти уточнень (специфічна група пацієнтів чи клієнтів; специфічні симптоми чи проблеми, які розв'язуються; специфічні методики лікування чи допомоги).

Імена колег, які відійшли від справ чи померли, можуть збері­гатися їх наступником на вивісці не більше ніж 12 місяців, за умови згоди зацікавлених осіб. Інформація про смерть одного з партнерів повинна бути повідомлена у достойній манері.

Бланки, форми і штампи

Усі вимоги до вивісок, наведені вище, поширюються і на бланки, форми та штампи. Належить уникати надмірного «кида­ння в очі».

Оголошення Клінічні психологи можуть використовувати оголошення тіль­ки у таких випадках: 1) створення чи зміна місця роботи психолога; 2) припинення роботи через хворобу більше, ніж на тиждень; 3) при зміні годин роботи чи номера телефону; 4) фактична інформа­ції про спеціальні заходи із зазначенням місця їх проведення, часу, тривалості та можливих учасників.

Відповідні публікації в газетах допускаються двічі в одній і тій самій газеті, чи, у випадку 1) тричі протягом 3 місяців. Форма і зміст оголошень повинні відповідати місцевим традиціям.

Відомості у телефонних і спеціальних довідниках Відомості, які клінічні психологи повідомляють про себе у те­лефонних і спеціальних довідниках, повинні бути стриманими за викладом і містити ім'я, місце роботи, а також дозволені даним ко­дексом дані. Рекомендується, однак, не згадувати професійну спе­ціалізацію. Клінічні психологи не повинні допускати публікації у довідниках матеріалів рекламного характеру, наприклад, таких, що містять фотографії чи малюнки, опис хвороб, вилікуваних ними чи методів лікування, які застосовуються.

Наукова робота та викладання. Планування дослідницької

програми

Рішення психолога здійснити дослідницький проект при­пускає його відповідальність за його уявлені наукові чи соціаль­ні наслідки, включаючи вплив на осіб, групи й організації, які беруть участь чи безпосередньо зачеплені дослідженням, а та­кож непрямий ефект, як, наприклад, вплив наукової психології на суспільну думку і на розвиток уявлень про соціальні цінності. Вибір методів дослідження часто вимагає добросовісного спів­відношення наукових і позанаукових завдань, зокрема, дотримання гуманітарних, економічних і культурних інтересів досліджуваних чи економного використання матеріальних ресурсів. Для отриман­ня наукових результатів високої якості і водночас дотримання вка­заних вище інтересів належить розглядати найбільшу можливу кі­лькість наукових методик, які можна застосувати, і з них вибрати таку, яка найбільше підходить. Якщо дослідницька програма здійс­нюється на засоби сторонньої організації і розподіл фондів не контрелюється дослідником, останній повинен обґрунтувати відповід­ність дослідження, яке проводиться, науковим, професійним та ети­чним принципам даного кодексу.