- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
До основних помилок студента у процесі пошуку наукового керівника відносять такі:
орієнтація на «модних» і «популярних» викладачів (проблема в тому, що у таких викладачів уже достатньо багато бажаючих стати їх студентами, й у них просто не вистачає часу, щоб по-справжньому «возитися» з усіма; крім того, такі популярні викладачі нерідко стають занадто зарозумілими і самі починають визначати для себе «любимчиків» і «безперспективних», а то й просто «відхилених»);
орієнтація на «хороших» і «приємних у спілкуванні» викладачів, які реально погано розбираються у даному питанні (в темі
дипломника);
3) орієнтація на викладачів, які поглинуті своїми науковими про блемами та мало уваги приділяють турботам і проблемам самих студентів; правда, якщо студент - достатньо самостійний дослід- ник-початківець, то йому буде набагато простіше знайти взаємо розуміння з таким викладачем, і останній буде знаходити час хо ча б на обговорення змістовних проблемних питань дипломного проекту, а питання, пов'язані з оформленням та іншими «форма льностями», студент повинен вже вирішувати сам;
4) вибір наукового керівника як можливого «психотерапевта» і «няньки». У більшості випадків викладачі цього не люблять, хо ча інколи студент знаходить те, що шукає. На жаль, у цьому ви падку зі студента, швидше за все, не вийде справжнього самос тійного дослідника...
9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
Основі проблеми у стосунках студента з адміністрацією зводяться до поліпшення організації навчального процесу. Студент може висловити свої претензії щодо невдало складеного розкладу, «поганих» викладачів, застарілого дослідницького обладнання, технічних засобів навчання, з приводу відволікання студентів на роботи, які не стосуються навчання і т.д. Часто такі претензії студентів, а ще у вигляді колективних скарг і виступів, виливаються у справжні конфлікти. Зазначимо, що для багатьох студентів ліпше виступати не поодинці, а організовувати саме колективні протести, залучаючи до цього навіть деяких викладачів.
Іноді претензії студентів до адміністрації та навчальної частини можуть бути пов'язані з тим, що студент, який сприймає психологію як науку про «астральні матерії» і т.д., не задовольняє своїх екзотичних інтересів. Про це спеціально доводиться говорити, оскільки деякі найбільш «настирливі» студенти не хочуть миритися з тим, що їх зовсім неординарні інтереси не знаходять розуміння з боку викладачів, що може навіть послужити причиною відсіву таких студентів. Наприклад, видатний учений Г.Сельє зазначав, що «з вузів часто йдуть досить талановиті й оригінальні мислителі, які не бажають чи не вміють пристосуватися до усталеної рутини навчального закладу, що «навіть у кращих вузах деякі курси розроблені погано, ряд лабораторних робіт просто непотрібні, а екзаменаційні питання безглузді... але в будь-якому випадку, студент, якщо він достатньо сильна особистість, може пристосуватися до своїх викладачів тією мірою, в якій це необхідно, і не витрачати час на нарікання з приводу неминучого... типовий «кандидат на відрахування», не ледачий, а просто негнучкий...» [11, с.53-54].
Тому головна проблема для студента, який з'ясовує свої стосунки з адміністрацією вузу, - це зрозуміти для себе, що важливіше: навести порядок у вузі (з урахуванням того, що це «вічна» проблема), отримати якісну освіту (долучитися до наукового методу пізнання) та диплом (формальна, але дуже важлива для майбутнього професіонала мета). І якщо вже боротися за свої права, то ліпше це організовувати колективно (із залученням самих викладачів) і проводити в коректній формі. Якщо ж така боротьба приречена на невдачу, то потрібно розумно зважити свої можливості, співвіднести їх з більш важливими цілями свого перебування у вузі та марно не підставляти під удари ні самих себе, ні своїх викладачів...
Хоча сам факт «боротьби за свої права» може стати доброю школою для формування почуття власної гідності, що для майбутнього психолога дуже важливо, адже йому нерідко доведеться формувати таке почуття у своїх клієнтів.