Геологічне значення відкладів внутрішніх морів

Відклади внутрішніх морів з аномальною солоністю мали значне поширення в геологічному минулому. Особливо зростала їх роль в епохи, коли на обширних територіях платформ і геосинкліналей починались регіональні підняття. У цей час моря втрачали зв’язок з океаном і перетворювались у напівзамкнуті або зовсім замкнуті басейни.

У залежності від клімату та інших фізико-географічних умов, зокрема від кількості впадаючих рік, ці басейни або зовсім опріснювались і перетворювались у водойми типу сучасного Чорного моря, Каспійського і ін., або засолонялись і перетворювались у моря, яким ми не маємо аналогів на сучасній поверхні Землі.

Опрісненим внутрішнім морем у палеогені був басейн, який займає тепер Ферганський западина. В інші епохи море було солоним і в ньому навіть відкладався гіпс.

Опрісненим було морем, яке дало осадки майкопської світи на Північному Кавказі і Криму. І ще одним прикладом викопного опріснення моря є кімерійський басейн, у береговій зоні якого утворились залізні руди Керченського півострова.

Корисні копалини. У відкладах внутрішніх морів:

Продукти механічної дефернціації у вигляді розсипів. Піски і галечники як будівельні матеріали.

Рудні родовища заліза і марганцю на побережжях та мілководних областях.

Відклади солоних морів (доломіти, калійні, кам’яна та магнієві солі.

Питання для самоперевірки

1. Які моря належать до басейнів з аномальною солоністю?

2. Охарактеризуйте хімічний та мінералогічний склад морів з аномальною солоністю.

3. Які фактори впливають на процеси породоутворення в морях з аномальною солоністю?

4. Яке значення мають моря з аномальною солоністю?

Лекція №23 основні методи фаціального аналізу

При проведенні фаціального аналізу головним завданням є реконструкція фізико-географічних умов середовища регіону на протязі певного часу і встановлення їх відмінностей від умов, які існували в той же час на сусідніх ділянках.

Оскільки фація, це є комплекс відкладів, які сформувались в певному середовищі, то і необхідно вивчати речовинний (літологічний) склад порід, наявність в них флори і фауни та взаємозв'язок з іншими відкладами.

Літолого-фаціальні реконструкції тісно пов’язані з вивченням сучасних обстановок осадконакопичення.

В основу літолого-фаціального аналізу покладено принцип актуалізму, тобто вивчення давніх відкладів різних геологічних процесів, опираючись на сучасні знання законів осадконакопичення.

При цьому не можна механічно переносити сучасні умови на давні епохи, тобто повністю абсолютизувати принцип актуалізму, необхідно враховувати загальну еволюцію Землі і геологічних процесів.

Зокрема, постійними в історії Землі були процеси механічного переносу і відкладання за законами механічної осадочної диференціації, але навіть в цих простих випадках при постійності механізмів осідання речовинний склад теригенних відкладів був різний, що пояснюється особливостями клімату і тектонічного режиму на той час. Так, зокрема, простежується тенденція формування в період росту гірських споруд від байкальської до альпійської складчастості все більш крупних галькових конгломератів, брекчій.

Що стосується геохімічного середовища, складу фауни і флори, які визначали умови і характер відкладання хемогенних та органогенних порід, то вони суттєво змінювалися. Наприклад, кайнозойські доломіти пов'язані з фаціями солоних лагун арідної зони, але розвиток доломітів в нижньому палеозої ніяк не є свідченням наявності численних лагун, оскільки в той час формування доломітів відбувалися інтенсивно у відкритих морях з нормальною солоністю, а співвідношення солей в ранньопалеозойському Світовому океані і газовий режим атмосфери обумовили переважно відкладання доломіту, а не кальциту.

Таким чином, при проведенні літолого-фаціального аналізу необхідно постійно порівнювати давні відклади та обставини з сучасними осадками та середовищем, що є одним із найважливіших методів і основ фаціального аналізу.

Для проведення літолого-фаціального аналізу необхідне комплексне використання матеріалів досліджень, яке включає:

літологічне та хімічне вивчення осадочних порід - їх речовинного складу, структурних і текстурних особливостей з метою вивчення їх генезису;

вивчення залишків давніх організмів і слідів життєдіяльності з метою відновлення умов життя та захоронення;

вивчення та інтерпретація одновікових відкладів, зміни в просторі їх складу, структури, текстури, залишків флори та фауни, слідів життєдіяльності;

вивчення форми осадочних тіл, їх будови і взаємоспіввідношення з одновіковими геологічними тілами, а також з підстилаючими відкладами.

Необхідно пам’ятати, що кожний аспект досліджень хоча і розглядається окремо, в практичній роботі застосовується комплексно, доповнюючи один одного, що дає більш повний і обґрунтований результат.