- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Залізисті породи
До залізистих порід належать осадочні формування, які вміщають >10% заліза. Основними мінералами залізистих порід є оксиди заліза: магнетит – Fe2O4, гематит – Fe2O3, лімоніт – Fe2O3·nH2O, а також сидерит – Fe2CO3, пірит – FeS2, шамозит – FeAl(Si3AlO10)(OH)6·nH2O. Породи вміщають значну кількість домішок, серед яких кремнезем (10-40%), глинозем (3-10%), глинисті мінерали (каолініт, гідрослюда, хлорит), кальцит, слюди, піщаний матеріал.
За зовнішнім виглядом залізисті породи досить різноманітні, це пояснюється значною кількістю залізистих мінералів і їх співвідношенням з домішками. Серед них породи землистого (лімонітові) і чітко вираженого кристалічного складу (сидеритові, магнетитові, гематитові породи). Забарвлені породи в різні кольори – бурі, рожеві, коричнево-вишневі, сіро-зелені, сірі, чорні.
Головними представниками залізистих порід є: бурі залізняки, залізисті кварцити (джеспіліти), сидеритові шамозитові породи.
Бурі залізняки – це природна суміш гідрооксидів заліза (гетиту FeOOH, гідрогетиту FeOOy·nH2O), лімоніту Fe2O3·nH2O та ін.). як домішки в породах присутні глинисті мінерали, кварц, оксиди марганцю, сполуки хрому, титану, ванадію та ін. Забарвлені породи в бурий, червоно-бурий, оранжево-жовтий колір. Структура порід землиста, оолітова, бобовидна. Текстури масивні, шаруваті, пористі, рихлі.
Бурі залізняки утворюються як в континентальних (болотних, озерних) так і в морських умовах. Джерелом зносу сполук є континент. При вивітрюванні залізовміщаючих мінералів в умовах вологого клімату утворюються колоїди, а також іони заліза, які переносяться в басейни осадконакопичення, де в умовах окисного середовища внаслідок коагуляції гелей, хімічних реакцій виникають оксиди, які осідають у вигляді завислих частинок за законами механічної диференціації. Крім того, бурі залізняки можуть утворюватися при вивітрюванні будь-яких більш давніх, переважно магматичних, залізовміщаючих порід і концентрації залізистих мінералів в елювії і корах вивітрювання. Залягають залізисті породи переважно пластами товщиною до 5-10 м та у вигляді лінз.
Залізисті кварцити (джеспіліти) – давні докембрійські осадочні породи, які на сучасному етапі дуже змінені і метаморфізовані. Вони представляють собою чергування тонких (від декількох міліметрів до 1-2 см) прошарків кварциту, магнетиту або гематиту і кварциту, збагачених цими мінералами. Забарвлення і текстура смугаста внаслідок чергування білих і кольорових смуг (рожевих, вишневих, чорних з металічним блиском). Структура скритокристалічна, оолітова, пелітоморфна.
Джеспіліти залягають у вигляді пластів, лінз і потужних товщ. Формації залізистих кварцитів досягають товщини до 800 м. На основі структурних і текстурних особливостей можна зробити висновок, що ці породи сформувались у слабоокисних, мілководних умовах. Залізисті кварцити з вмістом заліза >25% належать до промислових залізних руд. Зокрема це руди Криворізького басейну, Курської магнітної аномалії, Казахстану.
Сидеритові породи – досить цінні, але рідкісні залізорудні породи. Головним мінералом в них є сидерит, але в них багато різних домішок (глинистий, піщаний, алевритовий матеріал, карбонати кальцію і магнію, залишки обвуглених рослинних тканин). Породи щільні, міцні з тонкозернистою і оолітовою структурою. Вони мають сіре забарвлення різної інтенсивності, в залежності від вмісту органічної речовини, зустрічаються і чорні різновидності. При виході на поверхню сидерит окислюється і породи набувають бурого кольору.
Сидеритові породи залягають у вигляді конкрецій, лінз і пластів незначної товщини. Формуються вони на стадії діагенезу в лужному відновному середовищі морських і прісноводих водойм.
Шамозитові породи складені переважно шамозитом FeAl(Si3AlO10)(OH)6·nH2O зі значним вмістом глинистого матеріалу, карбонатів та оксидів заліза. Вони мають темне забарвлення – сіро-зелене, зелено-чорне, а при наявності оксидів заліза – коричневе, буро-чорне. Структура породи оолітова, пізолітова, кристалічна.
Шамозит утворюється хімічним шляхом в прибережноморських і континентальних умовах, у відповідному середовищі. Він характерний для мезозойських та палеогенових відкладів. Шамозитові породи залягають пластами товщиною до декількох метрів.
Залізисті породи сформувались і продовжують утворюватися від архею до наших днів. В археї і ранньому протерозої формувались залізисті кварцити, пізніше у верхньому протерозої появились бурі залізняки з оолітовою будовою, сидеритові породи. В мезозої на зміну їм появились гідрооксидні і шамозитові породи.
Практичне значення. Залізисті осадочні породи цінна руда для одержання заліза. Промислові руди вміщають від 16 до 72% заліза. Деякі руди є комплексними на залізо і марганець (при вмісті марганцю більше 5%). Окисні залізні руди використовують для виробництва мінеральних добрив (охра, сурик та ін.). найбільшими родовищами осадочних залізистих руд на Україні є Керченське в Криму, Криворізьке. А Росії бурі залізняки є в Тульській, Липецькій областях, сидеритові – в Дагестані, Приураллі, шамозитові – Західному Сибіру та ін. областях.