Продовження таблиці 10.1

1	2	3	4	5	6	7
Середньоуламкові; піщані (псаміти)	1-1,0 1-0,5 0,5-0,25 0,25-0,1	Пісок: Крупний Середній Дрібний	Пісок: Крупнозернистий Середньозернистий Дрібнозернистий		Пісковик: Крупнозернистий Середньозернистий Дрібнозернистий
Дрібноуламкові, алевритові	0,1-0,01 0,01-0,05 0,05-0,025 0,025-0,01	Алеврит: Крупний Середній Дрібний	Алеврит: Крупнозернистий Середньозернистий Дрібнозернистий		Алевроліт: Крупнозернистий Середньозернистий Дрібнозернистий
Тонкоуламкові, глинисті (пеліти)	<0,01	Пеліт	Глина		Аргіліт

Практичне значення. Піщані породи належать до цінних корисних копалин. Кварцові пісковики використовують при виготовленні вогнетривкого матеріалу динасу необхідного для плавильних печей в скляній і металургійній промисловості. Піски і пісковики з високим вмістом кремнезему використовують при виготовленні скла та в оптиці, в керамічні промисловості. Величезна кількість піщаних порід використовується для виготовлення цегли і бетону, в дорожньому будівництві. З піщаними породами пов’язані поклади нафти і газу, розсипні родовища золота, торію, титану та інших металів.

Алевритові породи в залежності від їхнього мінерального складу мають подібні застосування до піщаних порід.

Глинисті породи мають велике практичне значення в різних галузях господарства. Каолінітові глини використовуються при виробництві фарфорового і фаянсового виробів, для виготовлення вогнетривкої цегли, при виробництві мила, резини, парфумерії при виготовленні пудри, помади, кремів і т.д., при виробництві високосортного паперу.

Гідрослюдисті глини використовуються при виробництві цегли, керамічних виробів, кислотостійкого посуду.

Монтморилонітові глини завдяки високим адсорбційним властивостям використовуються для очистки нафтопродуктів, для виробництва різних масел та інших речовин. У буровій справі ці глини використовуються для виготовлення глинистих розчинів, за допомогою яких укріплюються стінки свердловини і виносяться продукти буріння (шлам).

Питання для самоперевірки

1. Назвіть всі групи уламкових порід за розміром уламків та зерен.

2. Які методи досліджень застосовуються при вивченні уламкових порід?

3. За якою схемою проводиться макроскопічний опис уламкових порід?

4. Дайте коротку характеристику грубоуламкових, піщаних, алевритових та глинистих порід.

5. Яке практичне значення уламкових порід?

Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи

Вулканогенно-осадочні (пірокластичні) породи досить різноманітні, як за речовинним складом, так і за будовою. До них належать породи, які складаються, як з продуктів вулканічної діяльності, так і безпосередньо з осадочного матеріалу: уламкового, хемогенного, біогенного або глинистого. Вулканогенні компоненти можуть бути представлені уламками вулканічного скла або різних мінералів, що утворилися з лави, а також продуктами руйнування ефузивних порід, які складають жерло вулкану. Попадаючи на поверхню Землі, цей матеріал відкладається на поверхні землі, у водному середовищі, переноситься та змішується з нормальними осадовими формуваннями.

Таким чином, у формуванні вулканогенно-осадочних порід беруть участь з одного боку, процеси ендогенні (вулканічні виверження), з другого – процеси, характерні для осадочного седиментогенезу.

В основу класифікації вулканогенно-осадочних порід покладено співвідношення вулканогенного і безпосередньо осадочного і уламкового матеріалу. За цією ознакою виділяють три групи вулканогенно-осадочних порід: туфи, туфіти і туфоосадочні породи. Вміст пірокластичного та осадочного матеріалу в породах кожної з цих груп показано в таблиці.

Форма і розмір вулканогенних уламків може бути різною, тому за переважаючим вмістом складових компонентів виділяють наступні структурні групи вулканогенно-осадочних порід:

• пелітові (<0,01 мм);

• алеврит(0,01-0,1 мм);

• псамітові (0,1-1 мм);

• псефітові (>1 мм).

Таблиця 11.1

Групи порід	Вміст пірокластичного матеріалу, %	Вміст осадочного матеріалу, %
Туфи	90-95	10-5
Туфіти	50-90	5-10
Туфоосадочні породи
Туфопісковики	50-10	50-90
Туфоалевроліти	— // —	— // —
Туфопеліти	— // —	— // —
Туфобрекчії	— // —	— // —
Туфогравеліти	— // —	— // —
Туфоконгломерати	— // —	— // —
Інші

*Примітка: якщо в осадочній породі домішки пірокластичного матеріалу складають менше 10%, така порода відноситься до звичайних осадочних.

За розміром і формою вулканогенних і осадочних компонентів визначають і назву породи – туфітовий або туфогенний пісковик (алевроліт, гравеліт і т. д.). Досить широко розповсюджені туфопеліти, які складаються з пелітового матеріалу і вулканічного попелу, часто дуже зміненого.

Пірокластичні породи легко змінюються в процесі діагенезу і епігенезу. Вулканічне скло кислих різновидів піддається розкристалізації, що супроводжується окременінням породи. Продуктами перетворення вулканогенного матеріалу основного складу є хлорит і цеоліти. При більш глибоких змінах пірокластичні породи переходять у глини: з кислих туфів і туфітів утворюються каоліни, з середніх та основних – монтморилонітові (бентонітові) глини.

У випадку співвідношення вулканогенного, біогенного і хемогенного матеріалу (більше 50%) у назві породи відображаються обидві частини, наприклад, туфодіатоміти, туфосициліти, туфокарбонати і т. д.

Зовнішній вигляд вулканогенно-осадочних порід досить різноманітний. Вони можуть бути забарвлені в різні кольори. При високому вмісті вулканічного попелу переважають сірувато-зелені і бурі кольори різних відтінків, зустрічаються також жовті, фіолетові, чорні породи.

Якщо вміст вулканогенного матеріалу невисокий, забарвлення визначається осадочними компонентами.

Для туфів і туфітів характерна переважно пориста, плямиста, масивна текстура. Туфоосадочні породи формуються переважно у водному середовищі на певній віддалі від центру виверження вулкану, тому для них характерні різні типи шаруватості та інші текстури. Інколи в цих породах присутні органічні рештки.

Вулканогенно-осадочні породи формуються переважно в областях з інтенсивною вулканічною діяльністю в результаті сукупного накопичення і перетворення вулканогенного і нормального осадочного матеріалу. Крім того, відомі випадки формування таких порід у районах віддалених від вулканічних вогнищ на сотні і навіть тисячі кілометрів. Зокрема, лінзи і прошарки туфогенних порід, до складу яких входить вулканічний попіл, що був перенесений повітряними потоками з Кавказу, встановлений у кайнозойських і четвертинних відкладах Воронезької області і в осадочних товщах Криму.

Макроскопічний опис вулканогенно-осадочних порід проводиться за схемою звичайних осадочних порід. Мікроскопічно у туфопісковиках та туфоалевролітах можна виділити попіл вулканічного походження та мінерали характерні для нормальних осадочних порід.