- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Мікроскопічна характеристика соляних порід
Кам’яна сіль, представлена переважно галітом. В шліфах у паралельному світлі порода переважно прозора, безколірна. Наявність домішок надають їй сіруватий або буруватий відтінок. При схрещених Ніколя порода повністю гасне, лише домішки сульфатів виділяються яскравими кольорами інтерференції. Структура переважно крупно- і середньозерниста. В силу високої розчинності галіт, як і інші солі зустрічається в шліфах спеціального виготовлення.
Сульфатні породи – гіпс та ангідрит. Гіпс в шліфах представляє собою безколірні таблитчасті, призматичні або голкуваті кристали, утворює часто волокнисті, радіально-променисті пучки або зернисті агрегати, показник заломлення 1,520-1,530, сила подвійного променезаломлення невелика: 0,009-0,010, що в шліфах відповідає білому інтерференційному забарвленню першого порядку. Цим самим він нагадує кварц, який одноосний, а гіпс – двоосний додатний.
Ангідрит під мікроскопом безколірний прозорий мінерал призматичної, таблитчастої, волокнистої форми, нерідко утворює агрегати радіально-променистої і сферолітової форми, а також однорідні зернисті маси. Показник заломлення змінюється від 1,570 до 1,614, сила подвійного променезаломлення досягає 0,044, завдяки чому інтерференційне забарвлення високе, спостерігаються смужки – жовті, червоні, сині до зеленого третього порядку, що нагадує мусковіт, але спайність в ангідриті менше помітна в двох напрямках під прямим кутом.
Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
Соляні породи утворюються у водному середовищі в результаті випадання солей в осадок з високо мінералізованих вод в епіконтинентальних морях, засолених лагунах та озерах. Необхідні умови для випадання солей в басейні наступають в обстановці жаркого засушливого клімату при незначному випаданні опадів, коли випаровування води досить високе і компенсується притоком океанічних або морських вод.
Відклади кам’яної солі утворюють тіла значної товщини – до 2 км і більше. При зануренні соляних тіл під дією нерівномірного навантаження відбувається перерозподіл соляної маси, утворюються вторинні геологічні тіла – куполи, гряди, масиви, висота яких може досягати 5-10 км (соляний масив Челкар у Прикаспійській западині).
Гіпсові та ангідритові породи здатні переходити одні в другі. Під впливом підвищених тисків і температур на глибинах 100-160 м гіпс починає втрачати воду і переходити в ангідрит, а на глибинах 700-800 м гіпс практично повністю заміщається ангідритом. У випадку наближення породи до поверхні Землі спостерігається зворотна картина, при цьому об’єм породи збільшується на 30-32%. Але цей процес переходу ангідриту в гіпс досить тривалий, тому у відслоненнях часто поряд з гіпсом зустрічається і ангідрит.
У геологічних розрізах спостерігається така послідовність залягання соляних порід знизу вгору: вапняки – доломіти – ангідрити гіпси - кам’яна сіль – калійні солі. Цей ряд формується при підвищеній солоності вод, при опрісненні вод зміна солей у розрізі повинна відбуватись у зворотному порядку. Оскільки опріснення водойм може відбуватись досить швидко, то окремі типи порід не встигають сформуватись і складається враження, що вони випадають з розрізу.
Соляні породи поширені на всіх материках, виключаючи Антарктиду. Серед родовищ кам’яної солі найбільш відомі Слов’янсько-Артемівське на Донбасі, Солотвинське на Закарпатті, Баскунчакське на Урало-Поволжі. Калійні солі добувають в Пермській області Росії, Стебникському родовищі Білорусії, Калуському родовищі України, Старобінському родовищі Білорусії та в інших регіонах.
Бішофіт – одна із рідкісних порід зустрічається в пермських відкладах Поволжя.
Гіпси добувають на Україні поблизу Могилів-Подільська, Галича, Городенки; в Росії – в Псковській, Архангельській, Свердловській областях.
Кам’яна сіль у великих кількостях використовується в харчовій промисловості. Протягом року доросла людина споживає близько 8 кг солі. Кам’яну сіль широко використовують у промисловості для виробництва каустичної і кальцинованої соди, хлору, соляної кислоти, у шкіряній, текстильній промисловості, металургійній та інших галузях народного господарства.
Калійні солі використовують переважно для виробництва калійних добрив, препаратів калію. Карналіт – руда на магній і служить для виробництва алебастру, цементу, для виготовлення архітектурних деталей, в медицині.
Гіпси та ангідрити використовують у будівництві для виробництва алебастру, цементу, для виготовлення архітектурних деталей, в медицині.