- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Питання для самоперевірки
Назвіть основні групи хемогенних та біогенних осадочних порід.
Розкажіть про мінеральний склад соляних порід.
Охарактеризуйте коротко кам’яну та калійну солі, гіпсові та ангідритові породи.
Генезис і практичне значення соляних порід.
Назвіть кременисті породи і дайте характеристику їх мінерального та речовинного складу.
Мікроскопічна характеристика кременистих порід.
Генезис кременистих порід.
Що таке фосфатні породи, їх головні представники, речовинний склад, генезис, розповсюдження, практичне значення.
Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
Алюмінисті, залізисті і марганцеві породи відносяться до осадочних формувань хемогенного походження.
Алюмінисті (глиноземисті породи представляють собою скупчення алюмінійвміщаючих мінералів з високим вмістом глинозему (Al2O3). Головними мінералами цих порід є: діаспор (HAlO2), бьоміт (AlO(OH)) і гідраргіліт – Al(OH)3. крім того, до складу алюмінистих порід часто входять і інші мінерали з високим вмістом алюмінію – каолініт, шамозит та інші. Алюмінисті мінерали зустрічаються часто в асоціації з мінералами заліза, які також є породоутворюючими в цих породах. Це такі мінерали, як гетит, гідрогетит, гематит, які поряд з алюмінистими мінералами знаходяться в тонкодисперсному стані і визначення їх потребує спеціальних лабораторних досліджень.
У вигляді домішок до складу алюмінистих порід входять кварц, польові шпати, слюди, кальцит, доломіт та інші мінерали.
Основними алюмінистими породами осадочного генезису є боксити і латерити.
Боксити – породи червоно-бурого, коричнево-червоного кольору з відтінками рожевого, жовтого і навіть чорного кольору. Структура порід різноманітна: бобовидна, оолітова, пелітоморфна, конгломератоподібна. Текстури – масивні, шаруваті.
Латерити – це породи, які утворилися в алювіальних корах вивітрювання алюмосилікатних порід в умовах жаркого і вологого клімату (тропіки і субтропіки), в кислому середовищі. В перекладі з індійської мови латерити – сира цегла. Завдяки надмірній вологості у корах вивітрювання, легко рухомі сполуки (карбонати, сульфати) виносяться і залишаються більш важкі сполуки алюмінію.
Латерити не завжди можна відрізнити від бокситів. Вони не такі міцні, з більшим вмістом глинистих мінералів, більш легкі, у них відсутні карбонатні мінерали. Латерити характерні для кайнозойських і сучасних відкладів, тоді як боксити відомі з протерозою.
Умови формування бокситів вивчені недостатньо. Виділяють дві точки зору щодо формування бокситів. По-перше боксити могли утворитися на древніх (палеозойських і давніших) корах вивітрювання в результаті розмиву і перевідкладення латеритної кори вивітрювання на материках і в морських басейнах. Можливе їх формування також в озерах і прибережно-морській зоні внаслідок коагуляції та обсідання гелей глинозему, принесеного з суші, не виключені і другі гіпотези.
Алюмінисті породи залягають пластами протяжністю до декількох кілометрів, товщиною 5-10 м, дуже рідко до 30 м.
Практичне значення. Боксити – основна руда на алюміній. В промисловості використовують алюмінисті породи, вміст глинозему в яких не менше 28%.
Боксити і латерити використовують також для виготовлення вогнетривкої цегли, абразивів, деяких видів цементу і як хімічну сировину. Родовища алюмінистих порід відомі на Україні (Велико-Польське в Миколаївській області), на Уралі, Казахстані та в інших країнах.