- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Практичне значення
Вулканогенно-осадочні породи широко використовуються у будівництві. Особливо цінним будівельним матеріалом є туфи, які мають високу пористість, що обумовлює їх легкість. Туфи кислого складу використовують для виробництва цементу та виготовлення скловолокна.
Питання для самоперевірки
Які породи називаються вулканогенно-осадочними?
Як утворюються вулканогенно-осадочні породи?
Що покладено в основу класифікації вулканогенно-осадочних порід?
Які структури і текстури характерні для цих порід?
Якими методами вивчаються вулканогенно-осадочні породи?
За якою схемою проводиться опис цих порід?
Лекція №12 глинисті гірські породи
Серед осадочних порід переважають глинисті. За даними Ф.Д. Овчаренко, об’єм глинистих порід складає біля 60% всіх осадочних порід стратосфери. За А. Роновим (1976 р.) на платформах глинисті породи складають 4%, а в геосинкліналях 38%. У межах континентального сектора стратосфери глинисті породи займають 2/3 об’єму. Не менш важлива роль глинистих порід в океанічному секторі.
До глинистих порід відносяться тонко уламкові породи – пеліти: глини, аргіліти, глинисті сланці, які складені >50% глинистими мінералами.
Глинисті породи займають проміжне положення між уламковими й хемогенними породами. Глинисті породи досить складні полі генетичні за генезисом. Це суміш мінералів, що утворилися на суші в корах вивітрювання і в ґрунтах і були знесені в басейни седиментації, та мінералів, що виникли при розкристалізації колоїдів та осіданні з істинних розчинів у басейнах седиментації. Значна частина глинистих мінералів виникає шляхом трансформації глинистих і неглинистих мінералів (алюмосилікатів) в процесі діагенезу осадків і подальших змін осадочних порід.
Таким чином, у глинистих відкладах є теригенні – уламкові і аутигенні компоненти, а тому і глинисті породи виділяються за перевагою їх складових частин.
За сучасними даними в осадках Світового океану переважають теригенні глини. Аутигенні мають проміжне положення – це головним чином цеоліт – монтморилонітові різновидність червоних глибоководних глин і т. д.
Глинисті породи за фізико-хімічними властивостями і генезисом поділяються на три групи:
Безпосередньо глини з високою пористістю (50-60%), пластичні, при змішуванні з водою утворюють тісто, здатні зберігати форму. При випалюванні глини набувають твердості і міцності, що використовується в керамічній промисловості. Глини поглинають воду (добрі сорбенти) і значно збільшуються в об’ємі. При висиханні розтріскуються і розсипаються.
Аргіліти – спресовані, зцементовані глини.
Метаморфізовані глинисті породи – сланцюваті аргіліти, глинисті, аспідні, філітоподібні сланці.
За мінеральним складом розрізняють мономінеральні (каолінітові, гідрослюдисті, монтморилонітові, хлоритові), олігоміктові (переважно із двох мінералів) і полімінеральні глини і глинисті породи. Крім того у всіх фракціях глин можуть бути неглинисті мінерали: карбонати, кальцит, сидерит, доломіт; (сульфати; гіпс ангідрит, барит, целистин, ярозит, алуніт), фосфати, сульфіди заліза (пірит, марказит), оксиди марганцю, хлориди. Як правило, в глинистих породах є домішки кварцу та польового шпату.
За хімічним складом в усіх глинистих породах переважає SiO2 в межах від 45-50 до 70-80%, Al2O3 15-20%, інколи до 35-38% або менше 8-10%, оксиди заліза 2-4%, домішки TiO2 становлять не більше 1,5-2%, лужних металів до 2-8%, є домішки CaO, MgO – 7-8%, MnO, Cr2O3, P2O5 – становлять частки процентів.
Глинисті мінерали – це водні алюмосилікати, які відрізняються від інших мінералів цього класу високою дисперсністю, гідрофільністю, здатністю до сорбції і іонного обміну.
Невеликі домішки глинистих мінералів в інших породах впливають на їх міцність, гідрофільність, водопроникність, пластичність, набухання.
Глинисті мінерали мають стрічково-шарувату структуру кристалічної решітки, внаслідок чого вони мають особливі властивості порівняно з іншими.
Єдиної класифікації глинистих мінералів немає із-за їх складної кристалічної будови.
Структури глинистих порід пелітові, при домішках більш грубого матеріалу – алевропелітові, псамопелітові.
Текстури глинистих порід – масивні, шаруваті, грудкуваті та ін.