- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Елювіальні фації
Елювій – це комплекс продуктів руйнування гірських порід, які утворились на поверхні Землі під впливом атмосферних агентів, ґрунтових вод, життєдіяльності організмів і які збереглись на місці свого формування.
Найбільш типовими представниками елювію є кора вивітрювання і її самий верхній шар – ґрунт. Якщо переважає фізичне вивітрювання, то елювій представлений комплексом різних за розмірами та формою уламків материнських порід. При більш активних процесах хімічного вивітрювання відбувається дезінтеграція вихідних порід і їх глибокі хімічні і мінералогічні зміни та перетворення, які приводять до формування стійких глинистих мінералів.
Кори вивітрювання мають вертикальну зональну будову. Нижчі горизонти за фізичними властивостями, складом, текстурно-структурними особливостями близькі до материнських порід, середні – це є субстрат материнських і глинистих порід. Верхні горизонти різко відрізняються від вихідних порід і представлені в основному глинистими породами.
Мінеральний склад, товщина, розвиток кори вивітрювання залежить, головним чином, від клімату, тектонічного режиму і рельєфу. Найбільш інтенсивно відбувається вивітрювання у тропічному кліматі, при стабільному тектонічному режимі, в умовах припіднятого, але не крутого рельєфу. Товщина елювію тут може змінюватись від одиниць до декількох метрів. В таких умовах відбувається глибоке вивітрювання з формуванням каолінітових і гібситових глин.
У помірному кліматі в корах формуються гідрослюдисті глини, а в арідному – з перевагою лужних умов формуються монтморилоніт, палигорскіт та інші мінерали. Виділяють сучасні елювіальні фації і викопні. Наявність викопних кір вивітрювання свідчить про континентальну обстановку осадконакопичення і дозволяє реконструювати кліматичний і тектонічний режим, рельєф і геохімічні процеси.
Елювіальні древні фації відомі, починаючи з докембрію. Зокрема, в Карелії спостерігаються докембрійські метаморфізовані кори вивітрювання, девонські – на Північному Уралі, Казахстані, Східному Сибірі, мезозойські – на Уралі, Казахстані, Західному Сибірі, Україні, Середній Азії, палеогенові і міоценові – Україні, Південному Уралі, Казахстані, Сибірі.
З елювіальними фаціями пов’язана низка корисних копалин. Це різноманітні глини, розсипні родовища золота, алмазів, бокситів, заліза, марганцю та інших.
Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
Це сукупність мікрофацій, які формуються в умовах сильно розчленованого рельєфу. Колювіальні і делювіальні відклади формуються на схилах у результаті зсувів, обвалів, а також при переміщенні уламкового матеріалу тимчасовими потоками, дощовими і талими водами. Вони формуються переважно в областях з сухим кліматом і бідною рослинністю. Такі відклади називають часто переміщеним елювієм, але вони на відміну від останнього мають дуже різкий контакт з підстилаючими породами, неоднорідний речовинний склад, дуже подібний до порід, які залягають вище по схилу. Відсортованість і шаруватість уламкового матеріалу погана, або відсутня зовсім. Це в основному уламки порід, грубі брекчії, ні більш пологих схилах – піщано-алевритові осадки. Товща колювіально-делювіальних відкладів непостійна, дуже мінлива, так як вони дуже часто заповнюють нерівності рельєфу, досягають значної товщини в долинах і западинах.
У гірських і передгірських районах, де часто формуються селеві і мулові потоки, розвинуті пролювіальні фації. Ці величезні маси уламкового матеріалу мають смугасту форму і заповнюють долини, ущелини і представлені грубими невідсортованими відкладами: глибами, валунами, галькою, щебенем, які хаотично розкидані в суглинках, глинах. При виході потоку на рівнину він розпадається на численні рукави, які утворюють в плані віялоподібний конус виносу. Часто такі конуси зливаються в суцільний передгірський шельф довжиною до декількох сотень і шириною до 100 км. Товщина відкладів також досягає декількох сотень, а інколи і тисяч метрів. На краях конусів в умовах виположеного рельєфу формуються сори, болота, які обумовлюють утворення торфовищ.
Фауна у колювіально-делювіальних і пролювіальних відкладах часто є перевідкладеною з материнських порід. Власні органічні рештки представлені, як правило, детритом прісноводних і наземних черепашок, кістками хребетних та рослинними фрагментами.
Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації сформувались в орогенних областях і поряд з іншими генетичними типами входять до складу верхньомоласових формацій, які відомі в багатьох районах (Карпати, Кавказ, Середня Азія).
З цим комплексом фацій пов’язані переважно корисні копалини у вигляді будівельних матеріалів та деяких розсипних родовищ.