- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
Вчення про фації має дуже важливе значення для геології. В даний час важко знайти геологічну галузь, де б не використовувались знання про фації і фаціальний аналіз. Вчення про фації тісно пов’язане з палеогеографією, яка реконструює розподіл суші та моря на окремих відрізках геологічної історії, рельєф території, кліматичні умови континентів, особливості морського режиму. Результати літолого-фаціального аналізу використовуються у стратиграфії, при кореляції відкладів, палеонтології при вивченні органічних решток, без яких неможливі геологічні побудови карт, геологічних розрізів. Надзвичайно велике і практичне значення фаціального аналізу, адже без знання процесів осадконакопичення, неможливо прогнозувати пошуково-розвідувальні роботи корисних копалин осадочнoго генезису: вугілля, солей, фосфоритів, залізних, алюмінієвих, марганцевих руд, поліметалів, рідкісних і радіоактивних елементів, розсипних родовищ золота, алмазів і т.д.
Особливе значення мають фаціальні дослідження у нафтогазовій геології. Літолого-фаціальний аналіз дає можливість виявляти фації сприятливі для газонакопичення, прогнозувати відклади, зони, які могли продукувати нафту і газ, локалізувати їх, поряд з іншими геологічними дослідженнями вивчати шляхи і напрямки міграції флюїдів і виділяти найбільш перспективні райони.
Літолого-фаціальні дослідження є основою для прогнозування зон розвитку порід-колекторів, флюїдоупорів та оцінки їх якості. Детальні літолого-фаціальні карти окремих продуктивних пластів, пачок на окремих родовищах дозволяють проектувати раціональну систему розробки і збільшувати коефіцієнт нафтовіддачі; служать основою для прогнозування неструктурних пасток (літологічних, палеогеографічних), пошуки яких у старих нафтогазових районах, де фонд структурних пасток значно вичерпаний, дуже актуальний.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Що таке “фація сучасна” і “фація викопна”?
Яка різниця між фацією і генетичним типом ?
Дайте визначення фації з врахуванням різних підходів до цього терміну.
Які групи фацій виділяють за сучасними класифікаціями?
Значення вчення про фації для геології, палеогеографії, прогнозування корисних копалин екзогенного походження.
ЛЕКЦІЯ №19
КОНТИНЕНТАЛЬНІ ФАЦІЇ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
Загальна характеристика, зв’язок континентальних фацій з тектонікою, рельєфом і кліматом
У сучасних умовах близько 30% поверхні земної кулі займає суша. На ній переважають в основному процеси денудації, менш інтенсивно, але повсюди відбувається на континентах осадконакопичення (ґрунти, алювіальні, пролювіально-делювіальні та інші формування).
У сприятливих умовах, особливо в областях з тектонічним опусканням, континентальні відклади можуть добре зберігатися у викопному стані і досягають великої потужності (до 1000 м), як, наприклад, товща неогенових та антропогенових континентальних відкладів у Ферганській долині досягає 5000 м.
Осадконакопичення на континентах дуже тісно пов’язане з тектонічними рухами, які проявляються через рельєф. Розчленованість рельєфу обумовлює утворення осадочного матеріалу, його петрографічний склад, дальність і форми переносу, а також зміну товщини відкладів, їх невитриманість по площі і строкатість.
Різкий вплив на формування континентальних фацій має клімат. Він впливає на умови формування континентальних відкладів, товщину і тип кір вивітрювання, ґрунтів, ступінь зволоження відкладів, розподіл водних артерій і внутріконтинентальних водойм, характер органічного світу.
Континентальні відклади представлені в основному уламковими і глинистими породами. Якщо серед них зустрічаються органогенні (пласти вугілля, органогенних вапняків), то вони, як правило, залягають малопотужними шарами серед пісковиків, глин та аргілітів. В умовах арідного клімату серед них появляються прошарки солей, гіпсів, залізисті сполуки.
Перевага уламкового і глинистого матеріалу пояснюється тим, що при осадочній диференціації у межах континентів затримуються, головним чином, початкові продукти диференціації, більшість розчинених речовин виноситься у море та за межі континентального осадконакопичення.
Для континентальних фацій специфічний і органічний світ. У них переважають рослинні рештки (вуглисті частинки, обривки і відбитки листя, гілок, стебел, пилок, спори, псевдоморфози, розвинуті по коріннях дерев і рослинних тканин. Залишки тваринних організмів зберігаються гірше ніж у морських умовах і представлені в основному хребетними.
Різноманітність кліматичних умов, рельєфу обумовлює і різноманітність фаціальних обставин та фаціальних комплексів.