- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Роль гідросфери
У водних басейнах знаходиться величезна кількість розчинених і завислих речовин (у тому числі і колоїдних). Матеріал поступає із суші, за рахунок вулканічної діяльності та з космічного простору.
Частина речовин утворюється тут же в процесі гальміролізу і в результаті діяльності організмів.
Гальміроліз ( Пустовалов Л. – 1940 р.) – це сукупність різних хімічних процесів, що відбуваються під впливом морських факторів і які приводять до зміни мінералів (речовин); що знаходяться в морі як на дні, так і в завислому стані.
Гальміроліз охоплює такі реакції, як розчинення, окислення, відновлення, гідратація, катіонний обмін, утворення нових мінералів за рахунок руйнування уламкового матеріалу.
Гальміроліз залежить від:
солоності і хімічного складу води;
температури води;
тиску;
газового режиму.
На процесі гальміролізу впливає швидкість накопичення осадку і життєдіяльність організмів.
У результаті гальміролізу розчинені й газоподібні компоненти, вступаючи в хімічні реакції, переходять у тверду фазу. Це відбувається і під впливом життєдіяльності організмів.
Хімічні процеси в морських водах регулюються величинами рН, Eh (зміщування прісних і солоних вод, кількість газів), в результаті чого відбувається утворення кальциту, гідрооксидів заліза, солей.
За рахунок життєдіяльності організмів у тверду фазу переходять кальцит, доломіт, та інші речовини навіть при малих концентраціях. Осадочний матеріал утворюється при фотосинтезі з відмерлих рослинних тканин.
Атмосфера – не є прямим постачальником осадочного матеріалу, але гази, що входять до її складу відіграють певну роль при формуванні осадку. Так до складу вапняків, доломітів, вугілля, Сорг. входять атмосферний вуглець, кисень, азот.
Глибинні надра планети постачають осадочний матеріал у процесі вулканічної діяльності. На поверхню планети поступає твердий, рідкий і газоподібний матеріал (вулканічні бомби до 1 м, попіл і т.д.).
Розсіювання частинок менше 0,01 мм відбувається практично по всій планеті. Так із вулкана Катмай (1912 р.) було викинуто 15-20 км3 різного матеріалу.
Вулканічні гази СО2, СО, SO3, SO2, N2, H2, Сl, Аr, Н2O поступають в атмосферу, а потім взаємодіють із гірськими породами, осадками і розчиненими речовинами, утворюючи новий осадочний матеріал.
Космічний простір також є постачальником осадочного матеріалу у вигляді метеоритів, метеоритного й космічного пилу. Роль метеоритів, метеоритного пилу невелика. За речовинним складом вони поділяються на залізні, залізокам’яні, кам’яні (хондрити), і склоподібні (тектити). Незначна роль і метеоритного пилу.
Більша роль належить космічному пилу (шаровидні частинки до 0,5 мм). За кольором вони бувають залізні чорні з магнітними властивостями, кам’яні або силікатні – більш світлі, скловидні – мікротектити – світло-зелені, жовті, безкольорові.
Кількість космічного матеріалу, що поступає щорічно на Землю дуже велика – від 5 тис. тон до 1 млрд. т. Вірогідно, що ця цифра становить 50-100 тис. тон, в сучасну епоху.
Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
Механічна стійкість залежить від твердості, спайності, ступеню вивітрювання мінералів.
Хімічна стійкість залежить від хімічного складу, кристалічної будови, характеру середовища й часу, що мінерал знаходиться в цьому середовищі, ступеню дисперсності.
Наприклад, розчинність польових шпатів у порошку у воді незначна, але вона різко зростає в соляній кислоті.
При підвищеному тиску й температурі розчинність мінералів у воді зростає, а ще більше в кислотах.
Досить стійкі до процесів вивітрювання кварц, польові шпати, лімоніт, циркон, гідрооксиди заліза, кількість яких у продуктах вивітрювання приблизно така ж як і у свіжій породі, нестійкі – плагіоклази, піроксени, амфіболи, біотит.
Здатність мінералів по-різному протистояти зовнішнім факторам дії веде до того, що в процесі вивітрювання збільшується кількість стійких, а нестійкі можуть повністю зникнути. Ці явища мають велике значення при реконструкції палеокліматичних і палеогеологічних умов.
На процеси вивітрювання має великий вплив клімат, рельєф, тектонічний режим.
Н. Логвиненко приводить дані, як відбуваються процеси вивітрювання в різних кліматичних зонах.
Формування кори вивітрювання відбувається, коли продукти вивітрювання довгий час знаходяться на поверхні Землі.