Умови формування

Глинисті породи мають полігенетичний характер. Вони сформувались в різних фаціальних умовах. Глинисті мінерали, які входять до складу глинистих порід, мають різний генезис. Найчастіше вони виникають внаслідок різних процесів: розкладання алюмосилікатів, магматичних і метаморфічних порід в корах вивітрювання; підводного і хімічного вивітрювання (гальміроліз); хімічного осідання з розчинів. Крім того, вони утворюються в осадках і породах на стадії діагенезу і катагенезу.

Каолінітові глини утворюються внаслідок вивітрювання алюмосилікатів при формуванні кор вивітрювання і зокрема, за рахунок польових шпатів. В результаті розмиву кор вивітрювання і диференціації осадочного матеріалу в процесі переносу формуються перевідкладені каолінітові глини більш однорідні, збагачені тонкодисперсною фракцією. Вони характерні переважно для континентальних умов, морське лужне середовище несприятливе для збереження каолініту. Каолінітові глини залягають малопотужними пластами та у формі лінз різної товщини.

Монтморилонітові глини – зустрічаються відносно рідко. Основні поклади монтморилонітових глин формуються за рахунок морського підводного хімічного розкладання вулканічного попелу (в процесі гальміролізу). Монтморилонітові глини залягають у вигляді пластів невеликої товщини – одиниці або десятки сантиметрів, рідше більше, але простягаються широко по площі.

Гідрослюдисті глинисті породи виникають найчастіше внаслідок перевідкладення раніше сформованих глинистих порід і мінералів разом з домішками тонкодисперсного уламкового матеріалу. Вони часто у вигляді домішок вміщають інші глинисті мінерали. Гідрослюдисті глинисті породи залягають у вигляді пластів різної товщини і лінз.

Полімінеральні глинисті породи мають найбільше поширення серед глинистих формувань. В їх складі мінерали, серед яких переважають гідрослюди. Ці породи виникають внаслідок перевідкладення продуктів механічного руйнування теригенних формувань, в тому числі глинистих і кори вивітрювання. Такі породи характерні для відкритих і внутрішніх континентальних морів.

Зі збільшенням глибини залягання глинистих порід склад глинистих мінералів спрощується, поступово зникають мінерали групи монтморилоніту і каолініту, зростає роль хлориту і різних модифікацій гідрослюд.

Глинисті породи можуть формуватись в різних фаціальних умовах, але переважно у водному середовищі.

За генезисом і фаціальними ознаками серед них виділяють морські, дельтові, лагуні, озерні, болотяні, річкові, заплавні. Найбільше поширення мають морські глинисті породи. Практичне значення глинистих порід наведене в лабораторній роботі №2 при характеристиці уламкових порід.

Питання для самоперевірки

1. Які породи називаються глинистими?

2. На які три групи поділяються глинисті породи?

3. Який мінеральний і хімічний склад глинистих порід?

4. Як проводиться мікроскопічне вивчення глинистих порід?

5. Які фізико-хімічні властивості характерні для різних за мінеральним складом глинистих порід?

6. За якими оптичними властивостями визначаються різні за мінеральним складом глинисті породи?

7. В яких фаціальних умовах формуються глинисті породи?

8. Яке практичне значення мають глинисті породи?