- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Стадія гіпергенезу
Під гіпергенезом розуміють хімічні й фізичні зміни гірських порід, що відбуваються на поверхні Землі і в її приповерхневій зоні. Товщина зони гіпергенезу визначається глибиною проникнення ґрунтових вод. В залежності від складу й властивостей порід, рельєфу, структурних і кліматичних умов товщина цієї зони може складати одиниці й десятки, а подекуди і сотні метрів.
Гіпергенез осадочних, магматичних і метаморфічних порід протікає по-різному, що визначається відмінностями у мінеральному складі й структурі порід, а також у їх фізичних властивостях.
Гіпергенез відбувається в термобаричних умовах, близьких до умов земної поверхні. Типовими для осадочних порід на цій стадії є процеси окислення, відновлення, гідратації, гідролізу, розчинення і катіонного обміну. У залежності від сукупності діючих факторів гіпергенез може мати різну направленість. Продукти гіпергенних реакцій практично завжди різні, що пояснюється різним літологічним складом осадочних порід.
У кінцевому підсумку процеси літогенезу приводять до руйнування осадочної породи. Продукти гіпергенних реакцій є вихідним матеріалом для утворення нових осадочних порід. Якщо порода зруйнувалась не повністю, а в цей час почалися тектонічні рухи, що обумовили опускання земної кори, то осадочні породи, що знаходились на стадії гіпергенезу, будуть поховані під новими осадками. Типовим прикладом таких порід є вапняки й доломіти із широким розвитком каверн, карстових та інших пустот, які залягають на значних глибинах і зберегли високі колекторські властивості.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Розкажіть про катагенез і його наслідки.
Яка термобарична характеристика й потужність зони катагенезу
Назвіть фактори катагенезу й наслідки його дії.
Що таке метагенез і чим він відрізняється від катагенезу?
Що таке гіпергенез і які фактори його обумовлюють?
Які наслідки процесу гіпергенезу?
ЛЕКЦІЯ №8
ЕВОЛЮЦІЯ Й ПЕРІОДИЧНІСТЬ ОСАДОЧНОГО ПРОЦЕСУ
Питання еволюції та періодичності – це основні серед літологічних проблем, оскільки вони є ключовими до розгадки теорії осадкоутворення.
Перші згадки про цю проблему появились в ХІХ сторіччі, але широкої уваги літологів вони набули в 40-50 роках ХХ ст.
Періодичність осадконакопичення
Суть періодичності осадкоутворення була сформульована Л. Пустоваловим (1940 р.). До нього С.Д. Ньюбері (1873 р.), Б. Вілліс (1893р.) та інші встановили, що в розрізі осадочної оболонки спостерігається чергування шарів порід або цілих комплексів, які мають близький літологічний склад і структурно-текстурні особливості. Л. Пустовалов визначив, що періодичність – це чергування шарів та осадочних комплексів (пачок, товщ, формацій) в історії Землі на фоні загального поступового розвитку планети. Періодичність проявляється в різних масштабах: від тонких сантиметрових і міліметрових прошарків до потужних шарів, пластів і літологічних комплексів потужністю в десятки метрів, що складаються з різних порід за петрографічним складом, але які залягають в певній послідовності. Вищою фазою періодичності є за Л. Пустоваловим осадочні формації потужністю в сотні і тисячі метрів.
Виділяють періодичність вищого і нижчого порядків. Періодичність нижчого порядку – це чергування двох-трьох шарів або прошарків потужністю від долів см до десятків см. Періодичність вищого порядку зумовлена епейрогенічними рухами регіонального масштабу великої амплітуди і тривалого часу. Періодичність вищого порядку складають літологічні комплекси (товщі, формації) товщиною в десятки і сотні тисяч метрів.
У літології періодичність нижчого порядку називають ритмічністю, а вищого порядку – циклічністю, але чіткої різниці в термінології немає.
У роботах М. Страхова в усіх випадках фігурує термін ритмічність, а в Н. Вассоєвича обидві категорії називаються циклічністю.
У розрізах часто можна спостерігати багаторазове і закономірне повторюване чергування декількох шарів, пластів, осадочних товщ і т.д. Найбільш простий прояв ритмічності, де чергування тонких шарів яких-небудь порід: аргіліту та алевроліту, або теригенних та карбонатних порід, чергування шарів хемогенних порід різного складу.
Ритм може складатись із декількох шарів або прошарків загальною потужністю до метра і більше. В літологічному комплексі порід може бути декілька найпростіших ритмів, що складають тисячі м. Прикладом такої ритмічності є фліш – чергування теригенних та карбонатних порід. Ритм може складатися із порід, розмір зерен яких зменшується знизу вверх: пісок-алевроліт-глина, окремі елементи ритму можуть випадати.