- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Питання для самоперевірки
Якими агентами здійснюється перенесення уламкового матеріалу?
Як відбувається транспортування осадочного матеріалу ріками, тимчасовими потоками?
Розкажіть про особливості переносу осадочного матеріалу вітром, морськими течіями.
Які специфічні особливості характерні при транспортуванні осадочного матеріалу льодом, біосферою?
Як впливає сила тяжіння на процеси транспортування осадочного матеріалу?
Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
Седиментогенез – це сукупність явищ, які протікають на поверхні Землі і приводять до утворення нових осадочних формувань.
Осідання матеріалу починається на шляхах переносу. Характер седиментації та її інтенсивність дуже залежить від фізико-географічних та геологічних умов, стану речовин і середовища, де відбувається осідання. Місцем накопичення осадків є водні басейни та поверхня суші, але у водоймах накопичення відбувається значно скоріше.
При значному поступленні осадочного матеріалу та стабільній фізико-географічній обстановці може накопичуватись потужний шар осадку, навпаки, періодичні зміни обстановки приводять до формування тонкого осадочного матеріалу, різного за будовою й складом. В цілому на процеси осідання впливає клімат, рельєф, який залежить від тектонічної обстановки.
Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
У водному середовищі відкладання осадочного матеріалу залежить від розміру та густини частинок. Крупний матеріал осідає значно швидше і ближче до джерел зносу, дрібний – може переноситись досить довго й далеко. Зокрема, встановлено, якщо швидкість вільного падіння частинок буде менша від швидкості течії, частинка переноситься, а якщо швидкість падіння частинки більша від швидкості потоку, то вона осідає. Частинки з різною густиною також осідають по-різному. При рівних розмірах уламкові зерна значно швидше осідають, ніж органічні тканини рослин і тварин, густина яких майже однакова з густиною води.
Певний вплив на осідання частинок має в’язкість води, яка зростає при зниженні температури, підвищенні солоності та концентрації колоїдних частинок.
Швидкість осідання, зокрема, алевритових і більш дрібних частинок можна виразити формулою Стокса
,
де: V – швидкість осідання частинок; r – радіус частинок; 1 – густина частинок; 2 – густина води; µ – в’язкість води; g – прискорення вільного падіння.
Дана залежність в основному стосується круглих частинок, всі інші форми (призматичні, лускуваті, пластинчасті) осідають повільніше.
Колоїдний матеріал осідає після його коагуляції, яка відбувається при взаємодії частинок із протилежними зарядами, під впливом радіоактивного опромінення, внаслідок зміни середовища. При спокійній гідродинаміці осідання відбувається поблизу місця осідання, в рухомій на значних віддалях.
Розчини та гази перш чим перейти в осадок , в результаті життєдіяльності організмів і фізико-хімічних факторів переходять у тверду фазу.
Швидкість накопичення осадків у водному середовищі коливається у широких межах, від долів мм до декількох десятків см/рік. Найменші швидкості осідання в центральних ділянках океанів – 0,006-0,008 мм/рік.
Високі швидкості накопичення осадків у дельтах великих гірських рік, а також високо-мінералізованих басейнах (до 20 см/рік). Чим більша площа басейна, тим менша швидкість накопичення.
Осідання частинок в атмосфері відбувається при зменшенні швидкості вітру. Більш крупні піщані частинки осідають на континенті, або у прибережній частині морів і океанів. У пустелях, напівпустелях формуються дюни, бархани, пилуваті частинки виносяться в моря та океани, де часто є основною складовою частиною осадків. В областях із вулканічною діяльністю розноситься та осідає вулканічний кластичний матеріал. Швидше накопичується осадочний матеріал у геосинклінальних областях ніж на платформах.
Накопичення матеріалу, який переноситься льодом, відбувається на суші у вигляді морен, флювіогляціальних та інших відкладів в прибережних частинах морів та океанів, і навіть у відкритих, далеко від берега басейнах, куди цей матеріал відноситься айсбергами.
Льодовикові відклади характеризуються поганою відсортованістю у вигляді кутуватих валунів, щебеню, дресви та їх сумішей, часто зцементованих піщаним та глинистим матеріалом.
Найбільше накопичується осадочного матеріалу при обвалах, осипах, в дельтах крупних рік.