- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
Кременисті породи утворюються в процесі осідання кремнезему в океанічних, морських і континентальних водах. Джерелом кремнезему є басейнові води, підводні вулкани і термальні води, які поступають по розломах в морських та океанічних басейнах. Перехід кремнезему в тверду фазу здійснюється біогенним, а також хімічним шляхом внаслідок охолодження термальних вод і зниження розчинності SiO2. в морських басейнах кременисті біогенні породи виникли за рахунок життєдіяльності діатомових і радіолярієвих водоростей, а в водоймах з підводним вулканізмом кременисті осадки могли сформуватись в процесі хімічного осідання.
Існує думка вчених, що яшми утворились в результаті переходу опалу в халцедон і кварц на стадії діагенезу і катагенезу. Кремені – це вторинні формування. Вони утворились на стадії діагенезу і катагенезу в результаті перерозподілу кремнезему, джерелом якого є седиментогенний опал і нестійкі алюмосилікатні мінерали. В сприятливих умовах ці мінерали розчинялись в мулових і пластових водах, а продукти цих реакцій переносились і відкладались в нових геохімічних умовах.
Опалові породи широко використовуються як будівельний, звуко- і теплоізоляційний матеріал. Крім того, застосовують як адсорбенти для очищення масел і для виготовлення спеціальних сортів цементу. Яшма це прекрасний облицювальний і декоративний матеріал.
Кременисті породи мають широке розповсюдження. Зокрема на Україні вони повсюди зустрічаються в кайнозойських і крейдяних відкладах. Для палеозойських відкладів більш характерні халцедонові і кварц-халцедонові породи, які добре відомі в Передкарпатському прогині, на південному Уралі, Тянь-Шані та інших районах розвитку складчастих споруд.
Фосфатні породи
До фосфатних порід належать породи, до складу яких входять не менше 25-35% фосфатних мінералів або 10-15% Р2О5 (оксиду фосфату). Найбільше поширеними фосфатними мінералами в осадочних породах є: колофаніт Can(PO4)m·(OH)p, гідроксилапатит Ca5(PO4)3·(OH), фторапатит Ca5(PO4)3F, в яких вміст фосфатного ангідриту становить 35-40%. Фосфатні породи мають високий вміст (до 60%) різних домішок: глинистого матеріалу, карбонату кальцію і магнію, піску, алевриту, органічних речовин, опалу, глауконіту, піриту та інших компонентів, завдяки чому вони ззовні можуть бути подібними до різних осадочних порід – пісковиків, глин, вапняків та ін.
Забарвлення фосфоритів переважно темне, сіре, чорне, коричнево-сіре, зеленувато-сіре і визначається наявністю речовин хромофорів, переважно органічних речовин, сульфідів заліза, глауконіту. При відсутності хромофорів фосфорити мають білий колір.
За місцем утворення виділяють фосфорити морські і континентальні, а за умовами залягання – пластові і конкрецій ні у вигляді желваків і радіально-променистих конкрецій.
Пластові фосфорити – зернисті темні породи до пісковиків або гравелітів, які мають кулькоподібну, еліпсоїдальну неправильну форму зерен у вигляді уламків кісток покритих концентричними оболонками фосфатів більш пізнього генезису, зцементованих аморфним фосфатом або кальцитом. Пластові фосфорити залягають у вигляді пластів від декількох сантиметрів до 15-17 м.
Конкреційно-променисті фосфорити мають округлу кулеподібну форму розміром до 20 см у діаметрі і залягають переважно в глинистих породах. Забарвлені вони в чорний або коричнево-чорний колір, поверхня їх глянцева, горбиста. Всередині конкрецій добре видно їхню радіально-променисту будову, в центрі спостерігаються вільні пустоти або заповнені сульфідами пори. У вигляді домішок присутній аутигенний кварц і кальцит.
Желвакові фосфорити складаються фосфоритовими стяжіннями, які мають різну форму і розмір. За даними Дж. Грінсміта (1978 р.), біля берегів Північної Америки зустрічаються фосфоритові желваки і плити вагою до 70 кг. Поверхня первинних желваків шорстка, а перевідкладених – глянцева.
Текстури фосфоритів шаруваті, косошаруваті, масивні, конкреційно-променисті, конкреційно-желвакові. Структури також різні: алевро-пелітова, псамітова, біогенна, оолітова та ін. У глинистих породах часто присутні фосфоризовані органічні рештки – черепашки, фрагменти скелетів риб, (їх луска, кості, зуби), скам’янілі залишки дерев та ін.
Генезис фосфатних порід не досить вивчений. Структура, текстура і форма залягання порід дають підставу вважати фосфорити полігенетичними породами, але завжди пов’язаними з життєдіяльністю фауни і флори. За даними О. Казакова, пластові фосфорити формуються на морському шельфі. Морські планктонні організми, які вміщують фосфор і плавають в приповерхневій товщі води, відмираючи, переходять в розчинений стан, чому сприяє вугільна кислота, а з часом і в осадок.
Желваки і конкреції фосфоритів утворюються на стадії діагенезу. Фосфати нерівномірно просочують осадок, в результаті чого утворюються неправильні стяжіння, желваки, в яких фосфатна речовина служить цементом. Крім того, фосфорити можуть утворюватися при масовому відмиранні хребетних організмів (риб, ссавців), при цьому фосфат кальцію концентрується в кістках і лусці. Відомі також фосфоритові галечники і конгломерати, формування яких пов’язують з перемиванням желвакових фосфоритів, механічним руйнуванням пластових фосфоритів і пер відкладанням цих уламків.
Фосфорити – це основна сировина для виробництва фосфорних добрив, виробництва фосфору, фосфорних кислот та інших сполук. Родовища фосфоритів відомі на Прикарпатті поблизу с. Нижнів, в районі Могилів-Подільського. В Росії крупні родовища відомі в Підмосков’ї, Курській, Костромській та інших областях.