- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Питання для самоперевірки
На які типи поділяються перехідні від континентальних до морських фації?
Охарактеризуйте прибережно-морські і їх взаємозв’язок з кліматом.
Розкажіть про лиманні та лагунні фації в умовах гумідного та арідного клімату, специфіку петрографічного складу порід, фауни і флори.
Назвіть морфологічні та літологічні особливості дельтових відкладів.
Розкажіть про основні корисні копалини прибережно-морських, лагунних і лиманних, дельтових фацій.
Лекція №21 морські фації
Загальна характеристика. Морські фації є найбільш поширеними серед осадочних товщ. Вони займають обширні території, літологічний розріз їх характеризується певною постійністю й різноманітністю органічних решток. Океани й моря займають понад 70% площі земної кулі, а в древні геологічні епохи ця площа досягала за даними О.Б. Ронова і В.Є. Хаїна 80-85%. Тому у геологічних розрізах явну перевагу мають морські відклади.
На характер морських фацій і їх формування впливає декілька факторів.
1) Морська обстановка різко відрізняється від континентальної і є в першу чергу областю акумуляції, накопичення осадків. Правда, є в морях і океанах ділянки з переважаючою денудацією. Але в цілому акумуляція переважає над денудацією. В морській обстановці умови збереження відкладів набагато сприятливіші, ніж на континентах, що пояснюється більшою стабільністю морського середовища.
2) Значний вплив на збереження морських фацій має рельєф прилеглої суші і морського дна.
Головну масу уламкового матеріалу постачають у морські басейни континенти (22,4 млд. т/рік у сучасних умовах). Чим більше розчленований рельєф прилеглої суші, тим більше із неї виноситься крупних уламків. Пологий рельєф сприяє утворенню тонкозернистого уламкового матеріалу і продуктів глибокого хімічного розкладання материнських порід.
Другим джерелом осадочного матеріалу є підводні вулкани, які поряд з твердими продуктами – лавою, попелом, туфами (3 млд. т/рік), виносять величезну кількість газоподібних і рідких речовин.
Третім джерелом уламкового осадочного матеріалу є морське дно, від рельєфу якого залежить утворення осадків, розподіл підводних течій, виникнення в застійних котловинах застійних вод, бідних на кисень і відкладання у них тонкозернистих осадків.
Платформенні моря, які обмивають рівнинну сушу такі як Азовське, Північне, характеризуються досить похилим дном. Навпаки, геосинклінальні моря (Японське, Чорне, Мексиканська затока), які межують з гірською сушею, майже завжди мали розчленований рельєф дна. Дуже нерівний рельєф в активних тектонічних зонах океанів – серединно-океанічних хребтах, острівних дугах, глибоководних жолобах.
Моря Світового океану за співвідношенням їх з континентами поділяються на декілька типів:
1) Внутрішні або середземні моря, які майже повністю обмежені материковою сушею і зв’язані з океаном однією або декількома протоками, які відрізняються від океанів часто солоністю води (Чорне, Червоне, Балтійське та ін. моря).
Обособленість морів від океані приводить до їх опріснення або засолення, зміни органічного світу, порушення нормального газообміну аж до утворення застійних вод (Азовське, Чорне моря). У пізньому і середньому міоцені на місці сучасного Середземного моря були солоні озера, сучасне Каспійське море – це озеро.
Зміна хімічного складу басейнів викликає перетворення і пристосування до нових умов органічного світу. Як правило, до нових умов життя пристосовуються порівняно небагато форм, але вони представлені більшим числом особнів.
Притік прісних вод при певному температурному режимі викликає розшарування морських вод за питомою вагою. Прісні води скупчуються у верхніх шарах басейну, а важкі солоні опускаються у пониженні ділянки морських котловин, у результаті чого створюються передумови до порушення газового режиму водойми, аж до сірководневого зараження.
Ізольованість водойм веде до більшого приносу уламкового матеріалу із суші. Тут утворюються уламкові осадки, швидкість накопичення яких значно більша, ніж на тій же глибині у відкритому морі.
2) Окраїнні або крайові моря розміщуються між материками і океанами. Зв’язок з континентами у цих морях менший, а з океанами вони зв’язані значно тісніше, що обумовлює середньоокеанічну солоність, відповідний органічний світ, часто сильні припливи та ін.
Одні окраїнні моря безпосередньо відкриваються в океан (Східно-Сибірське, Карське, Бенгальська затока та ін.), другі відділені островами, підводними підняттями, що у цілому не перешкоджає між ними вільного водообміну з океаном (Охотське, Карибське моря та ін.). вплив океанічного середовища на такі водойми більший, ніж континентів.
Безпосередньо в океанах вплив континентів спостерігається у найменшій мірі, а осідання власне океанічних речовин зростає. Наприклад, органогенні і кремнисті осадки покривають понад 50% площі дна Тихого океану і відповідно 74,2% і 74,7% Атлантичного та Індійського океанів.
На характер формування осадків значний вплив мають фізичні властивості морського середовища – температура, тиск, прозорість та ін. ці фактори впливають на кількість та різноманітність організмів, які безпосередньо впливають на осідання багатьох компонентів із морської води, а також обумовлюють геохімічну обстановку середовища та формування окремих мінералів. Крім того, ці фактори впливають на газовий режим морської води і тим самим знову ж на розвиток організмів, розчинення або осідання окремих сполук. Дуже важливим у цьому плані є карбонатна рівновага:
CaH(CO3)2CaCO3+H2O+CO2.
Зокрема, цим пояснюється той факт, що у водах високих широт і значних глибин, де у розчині мало вуглекислоти, ця речовина зсувається вліво з утворенням розчинного бікарбонату і вапнякові осадки не утворюються.
Великий вплив на характер осадків має положення водойми у тій чи іншій кліматичній зоні. Від клімату залежить температура води й розвиток тих або інших комплексів організмів, у тому числі породоутворюючих, зокрема, із карбонатним або кремневим скелетом. Кліматична зональність визначає також склад матеріалу, який поступає з прилеглих материків.
На основі вищенаведених особливостей морських водойм і за глибиною формування серед основних типів фацій морів та океанів виділяють наступні:
1) Неритові (шельфові) фації з поділом їх на мілководні внутрішнього і відносно глибоководні зовнішнього шельфу.
2) Батіальні та абісальні фації.
3) Фації океанічного ложа.
4) Фації морських водойм з аномальною солоністю.
В останні роки на основі океанічних досліджень вчені прийшли до висновку, що рівні глибин морських водойм не є достатнім критерієм при визначенні вищеназваних типів морських фацій. Досить важливим фактором є перепад глибин, який характеризується крупними морфоструктурними елементами Світового океану (шельф, континентальний схил, абісальні рівнини, серединні океанічні хребти) і джерела осадочного матеріалу. На основі цього у даний час виділяють два типи морських фацій – приконтинентальні і пелагічні. Для першого типу характерний різноуламковий матеріал принесений з континентів із домішками хемогенних та біогенобентосних осадків. Осадочний матеріал пелагічних фацій утворюється у результаті продукування самої водної товщі (пелагіаллі), що обумовлює переважання біогенних планктонних осадків та глибоководних глин із домішками вулканогенного матеріалу.
Оскільки більшість наукових та виробничих організацій користуються старою класифікацією морських фацій, ми приводимо їх характеристику у вищенаведеному порядку.