- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Форма і розмір пор
Форма пор може бути різноманітною. Вона значною мірою визначається їх генезисом і структурою породи. У плоских перерізах піщаних та алевролітових порід пори мають форму багатокутників, а за наявності невеликої кількості цементу контактового або плівкового типу – овальну або круглу. В хемогенних породах – вапняках, доломітах – розвинута кавернозна пористість. Каверни своєю формою нагадують ходи черв’яків з розширеннями та звуженнями або представляють камери, сполучені одні з одними невеликими каналами. У шліфах каверни часто здаються ізольованими. В органогенних породах форма пор досить різноманітна. В детритових вапняках, складених уламками черепашок, вона буває щілеподібною, в форамініферових і гастроподових вапняках порами є внутрішні камери черепашок; в інших видах органогенних порід пористість може бути міжформовою (пустоти між добре збереженими, у великій кількості присутніми черепашками) найрізноманітнішого габітусу.
У щільних осадочних породах різних груп (уламкових, глинистих, хемогенних та органогенних) може бути розвинута тріщинна пористість. Під мікроскопом вона спостерігається у вигляді вузьких довгих пустот, що пересікають шліф. Без посереднього просочування породи кольоровими пластмасами природа відкритих тріщин не завжди може бути встановлена.
Розмір пор коливається у широких межах, але в шліфах під мікроскопом зустрічаються лише невеликі пори перерізом лише у частках міліметрів. Згідно з існуючими класифікаціями виділяють пори зверхкапілярні (більше 0,1 мм), капілярні (0,0002-0,1мм) і субкапілярні (менше 0,0002 мм). Інколи виділяють ультракапілярні пори (менше 0,0001 мм). Тріщинні пори поділяють на макротріщини з розкритістю більше 0,1 мм і мікротріщини з розкритістю менше 0,1 мм.
Породи флюїдоупори (покришки)
Флюїдоупори – це дуже важлива група порід, яка є складовою частиною природного резервуару. Вони захищають від розсіювання в навколишньому просторі рідких і газоподібних флюїдів, які вміщаються в пластах-колекторах. Флюїдоупори за своєю природою можуть бути ущільненими та динамічними.
Ущільнені флюїдоупори виникають внаслідок сильного ущільнення порід вже на початкових стадіях катагенезу. Їх екрануючі властивості визначаються малим розміром пор, через які неможлива або дуже сповільнена фільтрація рідин або газів. Такі екрануючі товщі формуються перш за все за рахунок хемогенних порід - кам’яних солей, ангідритів, деяких вапняків.
Динамічні флюїдоупори виникають з порід, які здатні інтенсивно ущільнюватись. Їх пористість зі збільшенням глибини залягання знижується набагато швидше, ніж в навколишніх породах, внаслідок чого відбувається віджимання флюїдів, перш за все вільної води в сусідні, менш щільні породи. Це в першу чергу глини, які в процесі занурення на глибину 1,5-2км ущільнюються значно швидше, ніж піщані або алевритові породи. Із глин, які залягають над цими породами, фільтрація здійснюється зверху вниз. За рахунок цього ефекту пористі і навіть слабопроникні глинисті породи стають екранами на шляху фільтрації флюїдів, які знаходяться в нижчезалягаючих піщаних або алевритових породах.
Динамічні пласти-екрани по мірі занурення на глибини і значного ущільнення переходять в звичайні ущільнені. Породи-флюїдоупори на відміну від порід-колекторів мають низьку проникність (<1 10-17м2) і через них практично не здійснюється фільтрація рідин і газів, якщо і здійснюється природний відтік вуглеводнів з покладу через покришку, то він не більший ніж притік. Існує три шляхи перетоків флюїдів через покришку: фільтрація через поровий простір, через тектонічні порушення, дифузія.
У цілому якість порід-флюїдоупорів залежить від літологічних особливостей порід і геологічних факторів. Літологічні особливості і ступінь ущільнення визначають фізичні і хімічні властивості і в цілому якість породи-екрана. Геологічні фактори відбиваються на якості екрануючих властивостей на якості геологічного тіла-пласта або осадочної породи в цілому.
До літологічних ознак, які впливають на екрануючі властивості належать: мінеральний склад і будова породи. Мінеральний склад впливає на здатність породи до набухання, адсорбції, змочування, розчинності, утворення каверни і пустот, особливості ущільнення при збільшенні тисків і температур, пластичність порід і схильність до утворення тріщин. Сукупність цих властивостей у різних мінералів різна, тому екрануючі властивості порід, які зовні дуже подібні, можуть дуже відрізнятися. Будова порід визначається їх структурою і текстурою. Ці особливості відбиваються на структурі порового простору і проникності порід.