118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.

Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримі­нального процесу у науці розуміється у двох значеннях: широкому та вузькому. У широкому значенні судовий контроль розуміється як діяльність суду, яка реалізується ним у встановленій законом процесу­альній формі і спрямована на забезпечення законності дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування кри­мінальної справи, тобто діяльність, що охоплює усі повноваження суду у досудових стадіях кримінального процесу (щодо давання до­зволів на провадження слідчих дій, застосування заходів криміналь­но-процесуального примусу, розгляду та вирішення скарг на дії, без­діяльність та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора). Судовий контроль поділяється на три різновиди або форми: попередній (дозвільний); подальший (у межах стадії досудового розслідування); ревізійний (у судових стадіях провадження). У вузькому значенні судовий контроль охоплює лише діяльність суду із розгляду та вирі­шення скарг на дії, бездіяльність та рішення органів дізнання, слід­чого, прокурора.

Суд (суддя) приймає рішення про обрання заходів процесуального примусу і включає в себе: взяття під варту (ст. 165 КПК); продовжен­ня строків тримання під вартою (ст. 165-3 КПК); поміщення неповно­літнього до приймальника-розподільника (ст. 7-3 КПК); направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ст. 205 КПК); усунення захисника від участі у справі (ст. 61-1 КПК); накладення арешту на вклади обвинуваченого, підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії (ст. 126 КПК).

Суд (суддя) приймає рішення про: прослуховування телефонних та інших переговорів (ст. 141 КПК); розкриття інформації, яка містить банківську таємницю (ст. 141 КПК); негласне проникнення до житла або іншого володіння особи (ст. 8 Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність»); контроль за листуванням, телефонними роз­мовами, телеграфною та іншою кореспонденцією (ст. 8 Закону Украї­ни «Про оперативно-розшукову діяльність»); застосування інших технічних засобів одержання інформації (ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Слідчі дії, що провадяться з дозволу суду: огляд житла чи іншого володіння особи (ст. 190 КПК); обшук житла чи іншого володіння осо­би (ст. 177 КПК); примусова виїмка з житла чи іншого володіння осо­би ст. 178 КПК); виїмка матеріальних носіїв секретної інформації та/ або документів, що містять банківську таємницю (ст. 178 КПК); ви­їмка документа виконавчого провадження (ст. 178 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 187 КПК); зняття інформації з каналів зв'язку (ст.187 КПК).

За загальним правилом, у відповідності до ст. 110, 234,236 КПК, скарги на дії та рішення органу дізнання, слідчого, прокурора розгля­даються при попередньому розгляді справи суддею чи при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК.

Суд (суддя) у порядку окремого провадження розглядає та вирішує скарги: на постанову про порушення кримінальної справи (ст. 236-7, 236-8 КПК); на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (ст. 236-1, 236-2 КПК); на постанову про закриття криміналь­ної справи (ст. 236-5, 236-6 КПК); на затримання особи у порядку ст. 106 КПК; на постанову про відмову у застосуванні заходів безпеки або їх скасування (ст. 52-5 КПК).