36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.

Відповідно до п. 8 ст. 32 КПК, учасниками процесу є: обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний пози­вач, цивільний відповідач та їхні представники. До них можна також віднести законних представників, неповнолітню особу, щодо якої ве­деться провадження з застосування примусових заходів виховного ха­рактеру, а також особу, щодо якої ведеться провадження з застосування примусових заходів медичного характеру.

Учасники процесу не наділені владними повноваженнями, вони мають власний або представницький інтерес у справі, на реалізацію якого направлена їхня діяльність. Учасники процесу наділяються процесуальними правами та обов'язками. Для набуття процесуально­го статусу учасника процесу необхідно винесення процесуального рі­шення (постанови, ухвали) органами і особами, які ведуть криміналь­ний процес і наділені владними повноваженнями. Учасників процесу можна поділити на дві групи:

1. особи, які мають власний інтерес у справі: обвинувачений, підо­зрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний від­повідач, неповнолітня особа, щодо якої ведеться провадження з засто­сування примусових заходів виховного характеру, особа, щодо якої ведеться провадження з застосування примусових заходів медичного характеру;

2. особи, які мають представницький інтерес у справі, тобто представ­ляють інтереси осіб першої групи — представник потерпілого, представ­ник цивільного позивача, представник цивільного відповідача, закон­ний представник, захисник.

До загальних прав учасників процесу належать: право брати участь у провадженні у кримінальній справі; подавати докази; заявляти кло­потання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту за­кінчення досудового слідства (крім цивільного відповідача, який ознайомлюється з матеріалами справи у частині цивільного позову); брати участь у судовому засіданні; брати участь у судових дебатах; за­являти відводи; подавати скарги на дії слідчого, прокурора, суду (суд­ді), на широк або ухвалу (постанову) суду (судді); висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників процесу; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; ставити питання свід­кам, експертові, спеціалістові та іншим учасникам процесу; за наяв­ності відповідних підстав — на забезпечення безпеки та ін.

До загальних обов'язків учасників процесу належать: зобов'язання з'являтися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, про­курора і суду; дотримуватися порядку в судовому засіданні; підкоря­тися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання; не розголошувати без дозволу слідчого або проку­рора даних дізнання та досудового слідства й ін.

37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.

Відповідно до ст. 43-1 КПК, підозрюваним визнається: 1) особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину; 2) особа, до яко! застосо­вано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. Строк перебування у статусі підозрюваного: 72 годи­ни (оскільки протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання, слідчий, прокурор: звільняє затриманого — якщо не під­твердилася підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений за­коном строк затримання або затримання було здійснено з порушен­ням вимог, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 106 КПК; звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою; доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту); 10 (15) діб (при продовженні затримання судом відповідно до ч. 8 ст. 165-2 КПК). За­стосування запобіжного заходу до підозрюваного можливе у винятко­вих випадках. При цьому обвинувачення повинне бути пред'явлене не пізніше 10 діб з моменту застосування запобіжного заходу, інакше запобіжний захід скасовується. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, негайно повідомляється один з її родичів. Копія протоколу затримання із переліком прав підозрюваного негайно йому вручається.

Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запи­тання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рі­шення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав — на забез­печення безпеки. Про роз'яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного за­ходу. Підозрюваний зобов'язаний з'являтися за викликом органу ді­знання, слідчого, прокурора.

38.Обвинувачений, його права та обов'язки.

Відповідно до ст. 43 КПК, обвинуваченим є особа, щодо якої вине­сена постанова про притягнення як обвинуваченого.

Обвинувачений має право: знати, в чому його обвинувачують; да­вати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і поба­чення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотан­ня; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнан­ня з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, аза

наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки. Права об­винуваченого конкретизовано також у ст.ст. 142, 145, 146, 197, 218, 221 КПК, підсудного —- у ст. 263 КПК тощо. Після призначення спра­ви до судового розгляду обвинувачений називається підсудним.

У судовому засіданні підсудний має право: заявляти відводи; на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом; мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; заявляти кло­потання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів; давати показання по суті справи в кож­ний момент судового слідства або відмовитися давати показання і від­повідати на запитання; просити суд про оголошення доказів, що є в справі; задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спе­ціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відпові­дачеві; брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів; брати участь у судових дебатах; звертатися до суду з останнім словом.

Обвинувачений, підсудний зобов'язані: з'являтися за викликом суду, слідчого, прокурора, органу дізнання; дотримуватися обмежень, встановлених запобіжним заходом у разі його застосування; дотриму­ватися порядку судового засідання.