- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- •1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- •2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- •3. Завдання кримінального судочинства.
- •5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- •6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- •9. Форма кримінального процесу України.
- •10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- •19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- •Тема 3. Принципи кримінального процесу
- •20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- •23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- •24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- •Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- •29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- •30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- •32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- •34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- •35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- •36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- •37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- •39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- •41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- •Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- •47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- •51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- •53. Локальний предмет доказування.
- •57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- •59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- •60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- •61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- •62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- •Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- •68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- •69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- •Тема 7. Заходи процесуального примусу
- •70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- •78.Нагляд командування військової частини.
- •79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- •80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- •Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- •83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- •85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- •86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- •Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- •90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- •92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- •94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- •98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- •100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- •103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- •106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- •108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- •114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- •116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- •118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- •Тема 10. Підсудність
- •119. Підсудність, и види.
- •120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- •Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- •121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- •124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- •Тема 12. Судовий розгляд
- •127. Суд і сторони в судовому розгляді
- •128. Межі судового розгляду.
- •129. Підготовча частина судового засідання.
- •130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- •131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- •134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- •137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- •140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- •141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- •142. Поняття, види вироків
- •143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- •Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- •147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- •153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- •Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- •154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- •155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- •156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- •Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- •159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- •Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- •160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- •161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- •162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- •163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- •164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- •Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- •165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- •166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- •167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- •168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- •Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- •Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- •Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- •Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- •Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- •Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- •Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- •Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- •Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- •Тема 10. Підсудність 96
- •Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- •Тема 12. Судовий розгляд 108
- •Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- •Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- •Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- •Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- •Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159
Тема 9. Дізнання та досудове слідство
87. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування. Форми досудового розслідування.
За законом (ст. 111 КПК) переважна більшість кримінальних справ повинна проходити стадію досудового розслідування. Винятком можуть бути лише справи приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК) та справи з протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Однак досудове розслідування і в таких справах проводиться, якщо ці злочини вчинені неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні, психічні вади не може самостійно здійснювати своє право на захист, або це визнає за необхідне прокурор.
Стадію досудового розслідування можна визначити як діяльність органів дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора зі збирання, перевірки, й оцінки доказів, на підставі яких установлюються обставини, що мають значення в справі, викривається і притягується як обвинувачений, особа, що скоїла злочин, застосовуються заходи щодо виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, приймаються заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
Стадія досудового розслідування має, по-перше, чітко окреслені межі в системі кримінального процесу — від постанови про порушення кримінальної справи до винесення остаточного рішення, яким завершується провадження розслідування (складання обвинувального висновку, винесення постанови про закриття справи, направлення справи до суду з метою прийняття заходів примусового чи виховного характеру, з метою звільнення від кримінальної відповідальності); по-друге стадія має свою процесуальну форму та свій зміст, що визначаються її завданнями.
Завдання стадії досудового розслідування полягають у: 1) швидкому та повному розкритті злочину та притягненні осіб, винних у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охорони від необгрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочину; 2) вжиття заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином; 3) виявлення причин учинення злочину та умов, які цьому сприяли, і вжиття заходів до їх усунення (ст.ст. 2, 23, 23-1, 29 КПК).
Хоча на відміну від стадії головного судового розгляду кримінально- процесуальний закон і не проводить чіткого поділу на певні етапи (частини) досудового розслідування, але все ж таки умовно можна вирізнити чотири етапи, які повинна пройти кожна кримінальна справа, перш ніж вона надійде до суду: 1) провадження після порушення справи невідкладних та інших слідчих дій для з'ясування події злочину й участі в ньому конкретних осіб; 2) виконання процесуальних дій, пов'язаних із притягненням особи як обвинуваченої, пред'явленням їй обвинувачення, її допитом, вжиття запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу (відсторонення обвинуваченого від посади тощо); 3) збирання й перевірка всіх інших необхідних доказів, що підтверджують або спростовують обвинувачення, обтяжують чи пом'якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого; 4) виконання процесуальних дій, пов'язаних із закінченням розслідування, зі складанням відповідного підсумкового документа й належним спрямуванням справи.
Досудове розслідування як процесуальна діяльність має дві форми, а саме досудове слідство і дізнання.
Головною або провідною формою досудового розслідування вважається досудове слідство, яке здійснюється слідчими прокуратури, органів внутрішніх справ, СБУ та слідчими податкової міліції (ст. 102 КПК). Дізнання проводиться органами дізнання, переліченими в ст. 101 КПК.
Між формами розслідування — слідством і дізнанням немає принципових розбіжностей. Проте за чинним законодавством орган дізнання не має права розслідувати справу в повному обсязі зі складанням підсумкового процесуального документа й передавати справу до суду. Дізнання може лише передувати досудовому слідству, але не замінювати його.
До суб'єктів права розслідування злочинів слід віднести: слідчого, органи дізнання та їх начальників, дізнавачів, а також начальників слідчих підрозділів (відділення, відділу, управління), які мають право брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити його в повному обсязі, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 114-1 КПК), а також і прокурор, який має право брати участь у провадженні досудового слідства і дізнання, виконуючи як окремі слідчі дії, так і проводити розслідування у будь-якій справі (п. 5 ч. 1 ст. 227 КПК).
88. Поняття, види, строки дізнання.
Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 104 КПК) встановлює і дві форми дізнання в кримінальних справах: 1) дізнання в справах про злочини, що не є тяжкими; 2) дізнання в справах про тяжкі злочини.
Після порушення кримінальної справи про злочин, що не є тяжким, орган дізнання, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, провадить слідчі дії до встановлення особи, яка вчинила цей злочин (ч. 1 ст. 104 КПК). Відповідно до ч. 1 ст. 108 КПК opган дізнання провадить у цій справі слідчі дії у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин,
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу (ч. З ст. 108 КПК). Продовження вказаних строків законом не передбачено.
Виняток з цього правила встановлено ст. 6 7 Кодексу торговельного мореплавства України, де зазначено, що капітан морського судна, яке перебуває в далекому плаванні, має право затримати особу за підозрою у вчиненні злочину до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України, або може направити цю особу на інше судно, зареєстроване в Україні, що може бути виконано з об'єктивних причин у 10-денний строк.
Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання у справі зупиняють із дотриманням вимог, передбачених ч. 3 ст. 206 КПК. Дізнання у справах про злочин, що не є тяжким, закінчується направленням справи слідчому для провадження досудового слідства або закриття справи лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК (ч. 2 ст. 109 КПК).
Рішення про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства викладають у постанові, яку затверджують начальники органу дізнання та прокурор.
У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин орган дізнання на підставі ч. 2 ст. 104 КПК зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи. Строки дізнання і в цьому випадку не можуть бути продовжені. Орган дізнання зобов'язаний закінчити дізнання у цій кримінальній справі складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, незалежно від того, чи встановлено особу, яка вчинила злочин, чи ні. Цю постанову затверджують начальник органу дізнання та прокурор. Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки (ч. 3 ст. 104 КПК).
89. Зупинення та закриття справи органами дізнання.
Після порушення кримінальної справи про злочин, що не є тяж- ким, орган дізнання, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка вчинила цей злочин (ч. 1 ст. 104 КПК). Відповідно до ч. 1 ст. 108 КПК орган дізнання проводить у цій справі слідчі дії у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу (ч. 3 ст. 108 КПК). Продовження вказаних строків законом не передбачено.
Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання у справі зупиняють із дотриманням вимог, передбачених ч. 3 ст. 206 КПК. Зупинення дізнання у кримінальних справах на підставі пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 206 КПК не допускається, оскільки ці норми передбачають зупинення у справі тільки щодо обвинуваченого, а органи дізнання не наділені законом правом приймати рішення про притягнення особи як обвинуваченого.
Дізнання у справах про злочин, що не є тяжким, закінчується направленням справи слідчому для провадження досудового слідства або закриття справи лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК (ч. 2 ст. 109 КПК).
Рішення про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства викладають у постанові, яку затверджують начальники органу дізнання та прокурор.
У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин орган дізнання на підставі ч. 2 ст. 104 КПК зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи. Строки дізнання і в цьому випадку не можуть бути продовжені. Орган дізнання зобов'язаний закінчити дізнання у цій кримінальній справі складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, незалежно від того, чи встановлено особу, яка вчинила злочин, чи ні. Цю постанову затверджують начальник органу дізнання та прокурор. Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки (ч. 3 ст. 104 КПК).
Кримінальну справу може бути закрито органом дізнання лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК (ч. 2 ст. 109 КПК). Ця постанова прокурором не затверджується, йому направляється копія цієї постанови протягом доби.