- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- •1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- •2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- •3. Завдання кримінального судочинства.
- •5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- •6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- •9. Форма кримінального процесу України.
- •10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- •19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- •Тема 3. Принципи кримінального процесу
- •20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- •23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- •24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- •Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- •29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- •30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- •32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- •34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- •35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- •36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- •37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- •39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- •41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- •Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- •47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- •51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- •53. Локальний предмет доказування.
- •57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- •59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- •60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- •61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- •62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- •Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- •68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- •69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- •Тема 7. Заходи процесуального примусу
- •70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- •78.Нагляд командування військової частини.
- •79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- •80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- •Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- •83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- •85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- •86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- •Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- •90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- •92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- •94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- •98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- •100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- •103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- •106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- •108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- •114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- •116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- •118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- •Тема 10. Підсудність
- •119. Підсудність, и види.
- •120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- •Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- •121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- •124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- •Тема 12. Судовий розгляд
- •127. Суд і сторони в судовому розгляді
- •128. Межі судового розгляду.
- •129. Підготовча частина судового засідання.
- •130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- •131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- •134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- •137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- •140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- •141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- •142. Поняття, види вироків
- •143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- •Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- •147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- •153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- •Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- •154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- •155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- •156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- •Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- •159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- •Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- •160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- •161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- •162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- •163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- •164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- •Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- •165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- •166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- •167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- •168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- •Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- •Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- •Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- •Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- •Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- •Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- •Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- •Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- •Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- •Тема 10. Підсудність 96
- •Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- •Тема 12. Судовий розгляд 108
- •Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- •Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- •Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- •Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- •Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159
39. Потерпілий, його права та обов'язки.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ст. 49 КПК). Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. При цьому для винесення такої ухвали не потрібно заяви постраждалого. Потерпілим може бути визнана фізична особа незалежно від її віку та дієздатності. У справі про незакінчений злочин особа визнається потерпілим за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права потерпілого, передбачені КПК, мають його близькі родичі, якими є: батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
Особа, якій заподіяно шкоду і яка пред'явила вимогу про її відшкодування, визнається одночасно потерпілим та цивільним позивачем.
Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати показання у справі. При цьому, у разі давання показань, він зобов'язаний давати правдиві показання. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки тощо. У випадках, якщо прокурор відмовляється від підтримання державного обвинувачення у суді, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.
Потерпілий зобов'язаний: з'являтися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора, суду; давати правдиві показання; виконувати розпорядження головуючого; дотримуватися порядку судового засідання.
40. Цивільний позивач та цивільний відповідач, їхні права та обов'язки.
Цивільним позивачем, відповідно до ст. 50 КПК, визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до ст. 28 КПК. При цьому особа може пред'явити вимогу про відшкодування шкоди лише до обвинуваченого або особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за його дії. Особа може бути визнана цивільним позивачем лише за умови, що фізична або юридична особа зазнали шкоди та пред'явили вимогу про її відшкодування. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, судця виносять постанову, а суд — ухвалу.
Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, — після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.
Цивільний позивач зобов'язаний з'являтися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора і суду; виконувати розпорядження головуючого; дотримуватися порядку судового засідання. Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані з заявленим позовом.
Як цивільних відповідачів, відповідно до ст. 51 КПК, може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які згідно з законом несуть відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. За загальним правилом, цивільний позов пред'являється до обвинуваченого. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини (ст. 1190 ЦК). Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду (ст. 1182 ЦК). Однак ЦК України передбачено випадки, коли окремі особи несуть відповідальність за його дії. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей
заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини (ст. 1179 ЦК). Юридична або фізична особа відшкодовуэ шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК). Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК).
Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. Цивіль- ний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участі у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки. Цивільний відповідач зобов'язаний з'являтися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора і суду; виконувати розпорядження головуючого; дотримуватися порядку судового засідання.