86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 99-1 КПК постанова слідчого й органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена відпо­відному прокурору, а якщо така постанова винесена прокурором, - вищестоящому прокурору. Скарга подається особою, інтересів якої стосується, або її представником протягом семи днів з моменту отри­мання копії постанови.

Дії слідчого або органу дізнання можуть бути оскаржені прокурору як безпосередньо, так і через слідчого. Скарги можуть бути як письмо­ві, так і усні. Останні прокурор або слідчий заносять до протоколу. Слідчий зобов'язаний протягом доби надіслати скаргу, що надійшла до нього, прокурору разом зі своїм поясненням.

У випадку, коли кримінальна справа порушена без законних під­став, прокурор зобов'язаний закрити її, а якщо в цій справі ще не проводилися слідчі дії, то він скасовує постанову органу дізнання чи слідчого про порушення кримінальної справи. Виявивши факти не- обґрунтованої відмови в порушенні кримінальної справи, прокурор скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу (ч.ч. 2, 3 ст. 100 КПК). У цьому випадку він може доручати прова­дження слідства або дізнання іншій особі з метою забезпечення най­більш повного і об'єктивного розслідування кримінальної справи (п. 9 ч. 1 ст. 227 КПК).

Якщо прокурор вважає, що рішення органу дізнання чи слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи є правильним по суті, він усе ж має право своєю мотивованою постановою змінити підстави відмови, виключивши з постанови органу дізнання або слідчого необґрунтовані твердження.

У випадку відмови прокурора скасувати постанову органу дізнан­ня або слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи скарга на це рішення подається особою, інтересів якої воно стосується, чи її представником, до суду (ч. 2 ст. 99-1 КПК) в порядку, передбаченому ст. 236-1 КПК.

Скарги на постанови районного, міського і прирівняним до них прокурорів, органу дізнання, слідчого подаються в районний (місь­кий) суд за місцем розташування органу або місцем роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання ко­пії постанови або повідомлення прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

Скарга до суду може бути подана: а) особою, від якої надійшла за­ява або повідомлення; б) особою, щодо якої ставилося питання про притягнення її до відповідальності, якщо в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК (унаслідок амністії); в) близькими родичами особи, що померла (п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК).

Скарги на постанови вищестоящого органу дізнання, слідства чи прокурора також подаються і розглядаються місцевими судами за міс­цем розташування органу або роботи посадової особи.

Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в апеляційному порядку.

Скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, розглядається суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду (ч. 1 ст. 236-2 КПК).

Суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в по­рушенні кримінальної справи, ознайомлюється з ними, визначає міс­це і час розгляду конкретної скарги і повідомляє прокурора і особу, яка подала скаргу, чи його представника про те, коли і де відбудеться розгляд скарги. Неявка особи, яка подала скаргу, не перешкоджає її розгляду.

У судовому засіданні суддя оголошує скаргу, заслуховує прокуро­ра, пояснення осіб, які з'явилися, досліджує матеріали, на підставі яких була винесена постанова.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повер­тає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скар­гу без задоволення (ст. 236-2 КПК).

Суддя, скасувавши постанову про відмову в порушенні криміналь­ної справи, не має права порушити справу (за винятком справ приват­ного обвинувачення).

Копія постанови суді надсилається особі, яка винесла постанову, що була оскаржена, прокуророві та особі, яка подала скаргу. Якщо прокурор або особа (її представник), яка подала скаргу, не згодна з прийнятим суддею рішенням, вони можуть протягом семи діб з дня винесення рішення подати апеляцію в апеляційний суд (ч. 4 ст. 236-2 КПК).

Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи стосовно конкретної особи чи за фактом учинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за розташуванням органу або посадової особи, котра винесла постанову, з дотриманням правил підсудності (ч. 1 ст. 236-7 КПК).

Суб'єктами подання скарги на постанову про порушення кримі­нальної справи є: особа, стосовно якої порушено кримінальну справу, її захисник, або законний представник (ч. 2 ст. 236-7 КПК). Суб'єктами подання скарги на постанову про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину є: особа, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисник або законний представник. При цьому скаржник повинен достатньо обґрунтувати порушення прав і за­конних інтересів відповідної особи. Якщо обґрунтування порушення прав і інтересів особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рі­шення про відмову у відкритті провадження щодо розгляду справи. При цьому відмова у відкритті провадження не позбавляє права по­вторно звертатися до суду, оскільки в майбутньому можуть бути ви­явлені або з'явитися факти, які дозволяють достатньо обґрунтувати порушення прав і законних інтересів відповідної особи.

Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кри­мінальної справи протягом всього часу знаходження справи в прова­дженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства (ч. 4 ст. 236-7 КПК).

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про по­рушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду (ч. 1 ст. 236-8 КПК). Про відкриття провадження по скарзі на постанову про порушення справи суддя про­тягом доби з дня надходження скарги до суду виносить постанову, ко­пія якої направляється особі, яка подала скаргу, її захиснику чи за­конному представнику; органу який порушив кримінальну справу або в провадженні якого вона знаходиться; прокурору; потерпілому або особі; за заявою якої була порушена справа. У постанові судді про від­криття провадження за скаргою обов'язково вказуються: час і місце судового розгляду скарги; список осіб, явка яких у судове засідання є обов'язковою; дії, які необхідно здійснити сторонами для забезпечен­ня розгляду скарги; строк надання до суду матеріалів, ва підставі яких було прийнято рішення про порушення справи. Крім цього, суд­дя в постанові про відкриття провадження за розглядом скарги вирі­шує питання щодо доцільності зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги.

Постанова судді про відкриття провадження вступає в законну силу з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.

Орган дізнання, слідчий або прокурор, у провадженні якого зна­ходиться справа, зобов'язані у встановлений суддею в постанові про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення спра­ви строк надати в суд матеріали, на підставі яких було прийнято рі­шення про порушення справи. Виходячи зі строку розгляду скарги, цей строк не може перевищувати чотирьох днів.

Матеріали, що надаються в суд, повинні бути описані, прошиті і занумеровані з зазначенням посади і прізвища особи, яка склала опис.

Обов'язок доказування правомірності порушення справи поклада­ється на прокурора. Неявка без поважних причин у судове засідання особи, яка подала скаргу і присутність якої визнано суддею обов'яз­ковою, є підставою для закриття провадження після розгляду скарги.

Скарга на постанову про порушення кримінальної справи розглядається суддею в судовому засіданні.

У судовому засіданні суддя: досліджує матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу; заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника, потерпілого або особи, за заявою якої було порушено справу, якщо вони з'явилися в судове засідання; заслуховує думку прокурора; у випадку необхід­ності заслуховує пояснення особи, яка винесла постанову про пору­шення кримінальної справи.

Під час судового розгляду скарги сторони мають право знайомитися з матеріалами, які обґрунтовують порушення кримінальної справи, і вимагати їх оголошення в судовому засіданні (ч. 12 ст. 236-8 КПК).

Предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про по­рушення кримінальної справи є наявність приводів і підстав для вине­сення вказаної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставами для винесення постанови про порушення кримі­нальної справи. Суддя не має права розглядати і наперед вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, тобто про наявність події злочину, винуватості особи в його скоєнні й інші.

За результатами розгляду скарги залежно від того, чи були при по­рушенні справи дотримані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК, суддя своєю мотивованою постановою: залишає скаргу без задоволення; задоволь­няє скаргу, скасовує постанову про порушення справи (ч. 14 ст. 236-8 КПК).

На постанову судді протягом семи діб від дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подання апеляції не зу­пиняє виконання постанови судді (ч. 19 ст. 236-8 КПК).