Тема 1. Семінар 1.

1. Поняття і система Особливої частини кримінального права.

Особлива частина Кримінального кодексу України - це си-тема норм, що встановлюють, які небезпечні діяння є злочинами, та які види покарань можуть бути застосовані до соіб, які їх вчинили.

В Особливій частині формулюються ознаки окремих злочинів із зазначенням виду покарання і меж, в яких вони можуть бути призначені.

Особлива частина кримінального права дає вичерпний перелік злочинів (суспільно небезпечних діянь), за вчинення яких особа може нести кримінальну відповідальність і підлягає покаранню. Інакше кажучи, тільки діяння, зазначені в Особливій частині, можуть рахуватися злочином.

Система Особливої частини кримінального права являє собою науково обгрунтоване розіщення норм, які визначають відповідальність за ті чи інші злочини за певними групами (главами) залежно від спільності родового об'єкта, а також один щодо одного в середині кожної групи (глави).

Найважливіший принцип кримінального права - немає злочину без указівки про це в законі - знаходить в Особливій частині своє повне відображення. Значення Особливої частини насамперед у тому, що вона встановлює законодавчі межі криміналізації суспільно небезпечних діянь (віднесення діяння до числа злочинів), забезпечує тим самим реальні основи для дотримання законнностіКрім того, в Особливій частині законодавець диференціює кримінальну відповідальність за конкретні злочини з урахуванням їх тяжкості (характеру і ступеня суспільної небезпечності). Це є реальною можливістю здійснення цілеспрямованої кримінальної політики і проведення її в суворих рамках законності. За складом усі норми Особливої частини можно розподілити на три групи: заборонні, роз 'яснювальні та заохочувальні.

Більшість становить заборонні (норми - заборони), які забороняють відповідні діяння людей (злочинне діяння або злочинна бездіяльність) під погрозою застосування особливого виду державного примусу - кримінального покарання. Якраз вони за структурою розділяються на диспозиції та санкції.

Кримінальне право являє собою сукупність правових норм, за допомогою яких правоохоронні органи ведуть боротьбу зі злочинністю. Злочинність як соціальне явище - це найбільша суспільна небезпечна частина правопорушень, які вчиняються в реа-льній дійсності.

Для особливої частини кримінального права характерні три основні ознаки.

1.Особлива частина являє собою сукупність кримінально-правових норм, які визначають види і склади злочинів та встановлюють види й розміри покарань, які застосовуються судом до осіб, винних у їхньому скоєнні.

2.Кримінально-правові норми, які створюють Особливу частину, розміщені в ній у певному (визначеному) порядку суворої послідовності.

3.Кримінально-правові норми, які створюють Особливу частину, містяться тільки в юридичних актах, які видає Верховна Рада України.

Із сказаного випливає, що Особлива частина кримінального права - це сукупність розміщених у суворій послідовності виданих Верховною Радою норм, які визначають види і склади злочинів та покарання, що застосовуються судом до осіб, винних у їх скоєнні.

Крім складів конкретних злочинів, в Особливій частиш кримінального права є заохочувальні норми, які визначають підстави звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили окремі злочини і щиро розкаялися в скоєному, чи з інших підстав, а також роз'яснювальні норми, в яких розкривається зміст окремих понять, термінів, що вживаються в КК.

Значення Особливої частини кримінального права полягає, насамперед, у тому, що в ній дається в суворій відповідності з принципом - немає злочину без вказівки на це в законі - вичерпний перелік злочинних діянь, тобто визначаються і точно описуються ті суспільно небезпечні діяння, які посягають на інтереси особи, суспільства або держави і які є злочинами.

Поряд з Особливою частиною як сукупністю юридичних норм, що регламентують відповідальність за окремі види злочинів, розрізняють ще й Особливу частину єдиної науки кримінального права, яка одним із її важливих і невід'ємних розділів. Наука, що досліджує Особливу частину, - це сукупність уявлень, поглядів та ідей про систему законодавчих норм, які складають Особливу частину, та про окремі злочини, що передбачені кримінальним законодавством. Предметом цієї науки є вивчення норм, що створюють Особливу частину кримінального права, і практики їх застосування, ефективності системи цих норм, а також розробка пропозицій щодо подальшого удосконалення кримінального законодавства та поліпшення застосування закону на практиці.