- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки 11
- •1.5.2. Права працівників під час роботи 13
- •4.1. Основні поняття й терміни 90
- •1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •1.2. Основи державної політики в гапузі охорони праці
- •1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •1.4. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"
- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1.5.2. Права працівників під час роботи
- •1.5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і
- •Граничні норми піднімання й переміщення важких речей жінками
- •1.7. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.9. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці
- •1.9.2. Громадський контроль за охороною праці
- •1.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •2.2. Організація охорони праці на виробництві
- •2.3. Система управління охороною праці (суоп)
- •2.4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці
- •2.5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •2.5.2. Інструктажі з охорони праці
- •2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •2.11.1. Загальні положення
- •2.11.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •2.11.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров 'я
- •2.11.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.1. Основні поняття й терміни
- •3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •3.3. Загальна класифікація умов праці
- •3.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.5. Загальні вимоги до умов праці
- •3.6. Ергономічні вимоги до робочих місць
- •3.7. Методика аналізу умов праці
- •3.8. Паспортизація цехів та атестація робочих місць
- •3.9. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •3.10. Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці
- •4.1. Основні поняття й терміни
- •4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •4.3. Правова класифікація нещасних випадків
1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
У випадку настання інвалідності або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням роботи (далі - ушкодження здоров'я), або у разі смерті працівника потерпілому (або членам його сім'ї) ви- плачується втрачений заробіток і одноразова допомога та відшкодовуються інші витрати згідно із законодавством. .
Відшкодуіання шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (детальніше див. 2.11.3).
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я (далі — потерпілому) складається з:
^"виплати втраченого заробітку;
З- виплати одноразової допомоги;
компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу.
Утрачений заробіток (або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності) виплачується Фондом у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії за інвалідністю, інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.
Розмір одноразової допомоги потерпілому має бути не менше середньомісячного заробітку за кожний відсоток утрати професійної працездатності.
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати додаткові виплати потерпілим та членам їхніх сімей відповідно до колективного чи трудового договору.
У випадку смерті потерпілого розмір одноразової допомоги має бути не менше 5-річного заробітку на сім'ю і, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті. Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог безпеки, розмір допомоги може бути зменшений, але не більш як на 50 %.
Потерпілому відшкодовуються витрати на придбання ліків, санаторно-курортне лікування, медичний та звичайний догляд, про-
Розділ 1. Правові основи охорони праці
тезування, придбання спеціальних засобів пересування, інші види медичної та соціальної допомоги.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до визнання них інвалідами.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
Згідно із Законом про охорону праці роботодавець зобов'язаний ш свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається Міністерством охорони здоров'я України.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробіт- ноизлати.
'^Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; /
за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозвог ляє йому виконувати свої трудові обов'язки/7
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
* * *
Законом "Про охорону праці" та "Кодексом законів про працю України" надаються також додаткові гарантії прав на охорону праці жінок, неповнолітніх та інвалідів (див. 1.6).