3.4. Гігієнічна класифікація умов праці

Трудове навантаження працівника може супроводжуватися ви­никненням психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів (див. 3.1), які, в свою чергу, можуть призводити до несприятливої дії на функціональний, емоційний та інтелектуальний стан людини, спричиняти зниження працездатності й погіршення здоров'я. Пара­метрами трудового процесу є важкість і загруженість праці.

Важкість праці — характеристика трудового процесу, що відоб­ражає ступінь загальних енерговитрат, переважно навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну й дихальну системи орга­нізму.

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає переважно навантаження на центральну нервову систе­му (рівень уваги, емоційної та інтелектуальної напруженості).

Згідно з "Гігієнічною класифікацією умов праці (№ 4137 -86)" параметри трудового процесу за ступенем впливу на функціональ­ний стан і здоров'я працюючих поділяються на три класи:

1. клас - оптимальні умови й характер праці, за яких виключена несприятлива дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів на здоров'я працюючих і створюються передумови для збереження ви­сокого рівня працездатності;

2. клас - допустимі умови й характер праці, за яких рівень не­безпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встанов­лених гігієнічних нормативів, а можливі функціональні зміни, що викликаються трудовим процесом, відновлюються під час ре­гламентованого відпочинку впродовж робочого дня або домаш­нього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять неспри­ятливої дії у найближчому й віддаленому часі на стан здоров'я пра­цюючих та їх нащадків;

Розділ 3. Аналіз умов праці

ІІІ клас — шкідливі і небезпечні умови й характер праці, за яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небез­печних і шкідливих факторів у значеннях, що перевищують норма­тиви гігієнічних і психофізіологічних факторів трудового процесу, які викликають функціональні зміни організму і можуть призвести до стійкого зниження працездатності та (або) порушення здоров'я пра­цівника.

Оцінка фактичного стану умов праці (її важкості й напруженості) здійснюється на підставі атестації робочих місць і складання "Карти умов праці на робочому місці" (див. додаток). Ступінь шкідливості, важкості й напруженості робіт установлюється в балах за визначени­ми критеріями.

Залежно від фактичного стану умов праці керівники підприємств разом із профспілковим комітетом установлюють доплати працівни­кам за відповідною шкалою.

Якщо шкідливі й важкі умови праці будуть усунуті, то трудові колективи можуть прийняти рішення про віднесення конкретних робочих місць до робіт із нормальними умовами праці з відповідним зменшенням або взагалі відміною доплат.

3.5. Загальні вимоги до умов праці

Умови праці повинні задовольняти таким вимогам, які б дали можливість виконувати роботу безпечно, без шкоди для здоров'я, без перевтоми і з високою продуктивністю. Ці вимоги можна поділити (дЬ на психологічні, фізіологічні та гігієнічні, ергономічні і вимоги без­пеки.

Психологічні вимоги враховують закономірності психічної діяль- , ності людини, можливості сприйняття, пам'яті й мислення. Ці вимоги опрацьовуються інженерною психологією, технічною естетикою. :

Фізіологічні та гігієнічні вимоги враховують функціональні мож- ; ливості організму людини і зміни фізіологічних процесів ПІД ВПЛИ- / т вом умов праці. Опрацьовуються фізіологією праці та гігієною праці. \ "

Ергономічні вимоги враховують антропометричні й біомеханічні характеристики людини, особливості робочої пози, встановлюють І{\ відповідність знарядь праці, пультів і органів управління, робочих місць операторів розмірам, формі й масі тіла людини, силі й напрям­ку рухів. Опрацьовуються ергономікою (див. 3.6).

Вимоги безпеки враховують наявність і рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх дію на людину, ефективність тих '

Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні

або інших заходів і засобів колективного й індивідуального захисту. Опрацьовуються охороною праці на основі теоретичних досліджень, вивчення практичного досвіду, аналізу причин аварій, травматизму й захворюваності.

Вимоги безпеки враховують набутки інженерної психології, фізіо­логії праці, ергономіки, матеріалознавства, фізики, хімії, технології, загально-інженерних наук, медицини та інших наук. Основна.мета л цих вимог - запобігання нещасним випадкам і професійним захво- \\ ^и рюванням. Вимоги безпеки встановлюються законами і норматив- ¹ но-технічною документацією для: небезпечних і шкідливих вироб­ничих факторів, виробничого обладнання, виробничих процесів, за­собів захисту, будівель та споруд, працівників.

Вирішити позитивно всі питання охорони праці можливо лише ?: за умови створення на підприємстві високої культури виробництва. Під культурою виробництва розуміється комплекс заходів, до якого належать:

• підвищення технічного рівня виробництва (механізація, авто­матизація, роботизація, комп'ютеризація, впровадження прогресив­ної техніки, безперервної та безвідходної технології, надійність і якість обладнання);

• наукова організація праці (сучасна організація виробництва, оптимальні санітарно-гігієнічні й психофізіологічні умови праці, досконала техніка безпеки, впровадження виробничої естетики);

• особиста культура працівників (рівень загальноосвітньої та професійної кваліфікації, виховання духовного рівня особистості, фізичне виховання, особиста гігієна, ставлення до праці, самоконт­роль).

Отже, підвищення виробничої культури означає поліпшення умов праці шляхом систематичного й наполегливого удосконалення техні­ки й технології, організації праці й особистої культури працівників.