1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці

Законом "Про охорону праці" встановлені не тільки права, а та­кож і обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно- правових актів з охорони праці, а саме:

/""""^дбати про особисту безпеку й здоров'я, а також про безпеку й «здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи /під час перебування на території підприємства;

— знати й виконувати вимоги нормативно-правових актів з охо- рони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устатІ куванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди (див. 1.5.5);

• додержуватись зобов'язань, передбачених колективним дого­вором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення

зазначених вимог.

Одним із найголовніших обов'язків працівника є неухильне до­тримання вимог безпеки праці, що є запорукою.запобігання більшості аварій і нещасних випадків на виробництві. Треба постійно пам'ята­ти, що порушення технологічного процесу, правил безпеки при об­слуговуванні виробничого устаткування, незастосування засобів ко­лективного чи індивідуального захисту або недотримання інших ви­мог безпеки праці рано чи пізно спричинить тяжкі наслідки.

Невиконання працівником обов'язків, що випливають із необх­ідності співробітництва з роботодавцем у справі безпечних і нешкідли­вих умов праці, є порушенням трудової дисципліни, за яке до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу (див. 1.10).

Розділ 1. Правові основи охорони праці

Усі працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівни­ки повинні бути ознайомлені з колективним договором роботодавцем. У колективному договорі підприємства, як правило, містяться зобов'я­зання працівників ретельно вивчати вимоги державних нормативно- правових актів про охорону праці, виконувати встановлений робото­давцем порядок безпечного виконання робіт відповідно до конкретних обов'язків та професій, а також правила поведінки на території підприє­мства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках і робо­чих місцях; брати активну участь і проявляти ініціативу у здійсненні за­ходів щодо підвищення рівня охорони праці, вносити раціоналізаторські та інші пропозиції з цих питань тощо (див. також 1.5.1).

Сумлінне та ініціативне співробітництво працівника з роботодав­цем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, бездо­ганне виконання вимог нормативно-правових актів із питань охоро­ни праці, обов'язків за трудовим та колективним договором можуть бути підставою для заохочення працівника, надання йому переваг та пільг, передбачених Правилами внутрішнього трудового розпоряд­ку, колективним договором.

1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і

Закон "Про охорону праці" забороняє застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умо­вами праці, на підземних роботах, крім деяких (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних із санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, граничних норм піднімання і переміщення речей, що затвер­джуються Міністерством охорони здоров'я.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці-, на підземних роботах, до нічних, понаднормових робіт та робіт у вихідні дні, а також до піднімання й переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм піднімання й переміщення важких речей, що затверджуються Міністерством охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні

Порядок трудового й професійного навчання неповнолітніх про­фесіям, пов'язаним із важкими роботами й роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається спеціальним поло­женням, яке затверджується Державним комітетом із нагляду за охо­роною праці (Держнаглядохоронпраці).

Вік, із якого допускається прийняття на роботу, тривалість робо­чого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визна­чаються відповідним законодавством.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій меди- ко-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілі­тації, вживати додаткові заходи безпеки праці, що відповідають спе­цифічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобо­в'язаний організувати навчання, перекваліфікацію й працевлашту­вання інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до понаднормових робіт і робіт у нічний час не допускається.

/У Кодексі законів про працю особлива увага приділяється охо­роні праці жінок та молоді. Зокрема, не можна залучати до робіт у нічний час (від 22 до 6 години), позаурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також посилати у відрядження вагітних жінок і матерів, що го­дують грудьми, та жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди.

Вагітні жінки, згідно з лікарським висновком, переводяться на період вагітності на іншу, більш легку роботу зі збереженням серед­нього заробітку попередньої роботи. Жінки, які мають дітей віком до 3-х років, уразі неможливості виконання попередньої роботи пе­реводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку на попередній роботі до досягнення дитиною 3-х років. Перед відпуст­кою за вагітністю й пологами або безпосередньо після неї жінці, за її заявою, надається щорічна відпустка незалежно від її стажу роботи на даному підприємстві.

Крім оплачуваної відпустки за вагітністю й пологами тривалістю 70 - до пологів і 56 календарних днів - після (у разі патологічних родів або народження двох і більше дітей - 70), жінці, за її заявою, надається додаткова частково оплачувана відпустка до досягнення дитиною 2-х років. На термін відпустки зберігається місце роботи (посада) і виплачується допомога з фондів державного страхування.

Розділ 1. Правові основи охорони праці

Жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, крім загальної перерви для відпочинку, надаються додаткові перерви для годування дитини не рідше, ніж через 3 години, тривалістю не менше ЗО хв. кожна. Ці перерви включаються у робочий час і оплачуються за середнім заро­бітком. Не допускається звільнення з ініціативи підприємства вагіт- иих жінок, атакожжінок, що мають дітей віком до 3 років, одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнен­ня з обов'язковим працевлаштуванням.

Жінкам і неповнолітнім особам установлені значно менші гра­ничні норми піднімання й переміщення вантажів вручну, ніж чоло­вікам (табл. 1,2,3). Наведені норми затверджені Міністерством охо­рони здоров'я України.