- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки 11
- •1.5.2. Права працівників під час роботи 13
- •4.1. Основні поняття й терміни 90
- •1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •1.2. Основи державної політики в гапузі охорони праці
- •1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •1.4. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"
- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1.5.2. Права працівників під час роботи
- •1.5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і
- •Граничні норми піднімання й переміщення важких речей жінками
- •1.7. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.9. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці
- •1.9.2. Громадський контроль за охороною праці
- •1.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •2.2. Організація охорони праці на виробництві
- •2.3. Система управління охороною праці (суоп)
- •2.4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці
- •2.5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •2.5.2. Інструктажі з охорони праці
- •2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •2.11.1. Загальні положення
- •2.11.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •2.11.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров 'я
- •2.11.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.1. Основні поняття й терміни
- •3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •3.3. Загальна класифікація умов праці
- •3.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.5. Загальні вимоги до умов праці
- •3.6. Ергономічні вимоги до робочих місць
- •3.7. Методика аналізу умов праці
- •3.8. Паспортизація цехів та атестація робочих місць
- •3.9. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •3.10. Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці
- •4.1. Основні поняття й терміни
- •4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •4.3. Правова класифікація нещасних випадків
1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
Законодавство про охорону праці складається іч Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про пращо України, "Основ законодавства України про охорону здоров'я", Законів України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про пожежну безпеку", "Про дорожній рух", "Про цивільну оборону", інших законодавчих і нормативних актів (положень, правил, норм, стандартів, вказівок тощо).
Основні права громадян на охорону праці проголошені Конституцією України, прийнятою Верховною Радою України 28. 06. 1996 року.
У статті 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується"," Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці...". "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".
Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням щотижневих днів відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, а також установленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
У ст. 46 Конституції України вказано: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника...", а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозалежних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціаль- но-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактич- них заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Основоположним законодавчим документом щодо реалізації вказаних-прав громадян є Закон України "Про охорону праці" (Закон у 12
Розділ І. Правові основи охорони праці
новій редакції набрав чинності з 17 грудня 2002 р.). Цей Закон містить преамбулу та дев'ять розділів: І - "Загальні положення", II - "Гарантії прав на охорону праці", III - "Організація охорони праці", IV - "Стимулювання охорони праці", V - "Норматйвно-правові акти з охорони праці", VI - "Державне управління охороною праці", VII - "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці", VIII - "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці".
Закон "Про охорону праці" проголошує принципи державної політики в галузі охорони праці та гарантії прав громадян на охорону праці, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, закріплює заходи економічного стимулювання роботи з охорони праці, встановлює компетенцію й повноваження державних органів управління охороною праці, повноваження і права органів держнагляду і громадського контролю, регулює відносини між роботодавцем і працівником із питань безпеки, гігієни праці та стану ниробничого середовища, визначає відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
У Кодексі законів про працю основними розділами, присвяченії-і ми охороні праці, є такі: "Охорона праці", "Гарантії і компенсації"* "Праця жінок", "Праця молоді", "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працюД- У ньому конкретизовані нормативні положення Закону "Про охорону праці" та інших чинних законів. У розділі "Охорона праці", зокрема вказується, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство) створюються здорові і безпечні умови праці, і що це покладається на роботодавця. Він має впроваджувати ефективні сучасні засоби охорони праці, які запобігають виробничому травматизму й профзахворюванням. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України " Про охорону праці" та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.
Законом про охорону праці функції управління охороною праці і контролю закріплені за державою, що, безперечно, має велике значення. У колишньому СРСР ця функція з 1933 року була покладена
на громадську організацію в особі профспілок.
В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава є гарантом створення безпечних та
Сивко Ц.Й. [Ірінижі ничиниИтЦЩЦ^ІуЩ^Ду^Щ^ЩІІ и Уц""'"
нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.